четвер, 6 березня 2014 р.

Херсонці обороняються перед російським вторгненням

Третій день Чаплинка прикордонн зона. Район наповнюєтся військовими.
Я навіть уявити собі не міг, що "червоний" комуністичний район, в якому завжди були сильні проросійські настрої, так зустріне наших солдат.
За два останні дні обсяг продуктів, інвентарю, зібраних грошей, просто фантастичний. Зформувався неформальний координаційний штаб, для організації постачання наших військових усім необхідним. 
Наразі самі хлопці просять "Не треба більше нічого вести, наразі досить, нема де зберігати"

У перший же день підприємці завезли блоки для блок-посту, пісок, мішки, бочки, ПРАПОРИ, усе те чого не вистачало.
Не самі безкорисливі люди - таксисти набирали пісок у мішки, публіка їх тягала, складала. Підприємці складються кешом та продуктами, купили хлопцям ліхтарики, подарували генератор, холодильники (бо продукти пропадуть). Баби готові готувати і возять здоровенні каструляки борщу.
Заклинив двиигун на БТРі , за півдня перебрали місцеві кулібіни.
Не можемо декого відігнати від солдат, пояснюємо, що ви можете заважати нести службу, це небезпечно і непотрібно. Не слухають, кажуть, що хочуть сформувати самооборону.
Сьогодні з Нової Каховки прибула делегація на 4 авто. Шумні, гамірні дядьки, з криками "Слава Україні" заїхали на базу, сказали,що не довіряють нікому, ні воєнкому, ні координаторам. Хочуть передати продукти особисто військовим.
Солдати і офіцери в шоці, кажуть, що в Миколаєві їх блокували, не давали проїхати. А на Херсонщині: в Цурюпинську на блок-посту самооборонців вітали, в Чаплинці і Каланчаку зустрічають як рідних. Ні звісно є гади, які кажуть - Ми їх не звали. Але вони в меншості, навіть комуністи готові допомагати чим можна. Фото не викладаю, хлопці не дозволяють фотографувати техніку, звісно хтось може і знмає на ничку, але я принципово не буду.
Відчули себе потрібними державі. Не перестаю дивуватись українцям.
P.S. Може хтось може висвітлити ці настрої населення в ЗМІ, бо місцева газета "Радянська Таврія" виходить невеликим накладом.
Олександр Бурейко
Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар