Під час сесії ПАРЄ 30 січня перед будівлею Ради
Європи в Страсбурзі ( Франція ) українська та чеченська діаспори об'єдналися у
мітингу проти злочинів путінського режиму.
Це
трапилося спонтанно. Ніхто нічого наперед не планував. Просто і чеченці і
українці виступали проти несправедливості і грубого свавілля з боку Росії, і це
їх об'єднало .
Організатором чеченського
мітингу , як завжди, був Сайд - Емін Ібрагімов - незаслужено замовчуваний герой
нашого смутного часу. Колишній міністр зв'язку в ще Чечено- Інгушської АРСР ,
він заснував першу на чеченській землі правозахисну організацію в 1990 році.
Сайд - Емін разом зі своїми однодумцями захищали всіх , чиї права порушувалися
, незалежно від національності. Коли російська армія вторглася в грудні 1994 в
Чеченську республіку під приводом « наведення конституційного порядку» і стала
розправлятися з усіма без розбору , в тому числі і з одноплемінниками -
етнічними росіянами жителями республіки , Сайд - Емін розпорядився направити
основну частину автотранспорту міністерства зв'язку - більше 200 одиниць - для
вивезення тих, хто хотів евакуюватися . Вивезли у відносно безпечні гірські
села не тільки співробітників міністерства , а й усіх , хто не міг зробити це
самостійно , при цьому національна приналежність , віросповідання , або інші
ознаки для евакуаторів значення не мали . Бомби , що падають на голови
беззахисних людей , і загальна біда , що виходить від «старшого брата» ,
згуртувала чеченців , росіян, українців , грузин , вірмен , азербайджанців та
представників десятків інших національностей , які компактно проживали на цій прекрасній
чеченській землі , що для них усіх була Батьківщиною. У цей страшний час багато
мешканців Чеченії визнали правоту Сайд - Еміна , який багато разів закликав по
телебаченню ЧРІ всіх громадян Республіки встати єдиним фронтом проти війни ,
для вирішення чеченського питання за посередництва міжнародної спільноти.
Багато з тих , хто не допускали й думки про те , що російська армія може
вбивати своїх громадян , і тим більше таким жорстоким , нещадним чином , з
перших же днів цієї заздалегідь спланованої бійні усвідомили , що для
російських окупантів вони всього лише мішені. А їх « героїчна Контр
Терористична Операція » націлена на досягнення контр людяних інтересів
політичних і військових сил Росії.
Сайд - Емін в усі часи є
переконаним пацифістом . Ще в 90 -і роки він через пресу і чеченське
телебачення багато разів звертався до громадян ЧРІ з проханнями не брати в руки
зброю , а домагатися вирішення чеченського питання правовими засобами. І в
даний час Сайд - Емін упевнений в тому , що не можна давати « привід »
злочинним силам проводити « Контр Терористичні Операції ». Але це не означає ,
що він боїться за себе. У розпал військових дій Сайд - Емін з соратниками
ходили під шквальними артилерійськими обстрілами по столиці Чеченської
Республіки, що стиралася з лиця Землі, та рятували людей з-під обстрілу.
Розгрібали завали , витягали поранених.
У розпал війни Сайд -
Емін з соратниками провели декілька масових маршів протесту проти війни , в цих
маршах брали участь солдатські матері з обох сторін. У 1995 - 96 роках
багатотисячні марші миру під його керівництвом були проведені і в Туреччині.
Там в 96 -му році йому довелося пережити замах з численними важкими
пораненнями. Але лікуватися не було часу. Не долікувавшись до кінця, з
крапельницею на руці він очолив багатотисячну ходу і мітинг біля будівлі
російського консульства в Стамбулі , незважаючи на те , що турецькі спецслужби
висловлювали побоювання нової помсти з боку російських спецслужб. У той час
світова громадськість в основному симпатизувала чеченцям , бо події
висвітлювалися порівняно об'єктивно , і весь світ бачив , які кричуще нерівні
сили Чеченії проти російської армади , що навалилася усією міццю на народ ,
який налічував всього трохи більше мільйона. Світове співтовариство не вникало
в тонкощі конфлікту гігантської країни з цією маленькою країною. Під впливом
потужної російської пропаганди мало хто розумів , що чеченський народ захищає
саме право на своє життя , і єдина провина його була в тому , що він проголосив
незалежність в руслі всіх юридично- політичних реалій , в яких проголосили те ж
саме 15 колишніх союзних республік , в тому числі сама Росія , в минулому -
РРФСР. Але всі бачили , з яким варварством діють російські війська , навмисне
не розбираючи між нечисленними силами чеченського опору і мирними жителями
чеченських міст. Руїни Грозного обійшли всі телеекрани .
Тому увага світу була
прикута до подій навколо російсько - чеченської війни. І до маршу Миру -
насамперед, бо в той час ще в світі переважала віра в можливості пацифістських
рухів. Під час голодування і поранення до Сайд - Еміну в стамбульську лікарню
приходили багато політиків , в їх числі - нинішній президент Абдулла Гуль і
прем'єр Туреччини , а тоді - лідер опозиційної партії Реджеп Таїп Ердоган.
Коли в серпні- вересні 99
-го стало ясно , що Росія готує нове вторгнення в Чеченську Республіку , Сайд -
Емін організував ще один великий Марш Миру - з Чеченії до Європи , через Грузію
, Азербайджан , Туреччину. На жаль , ніякі заходи миротворців не запобігли новій
війні.
У квітні 2001року Сайд -
Еміну запропонували переїхати в Страсбург - деякі політики - ідеалісти
сподівалися , що в серці Європи він зможе добитися більшої участі Європи в
захисті фундаментальних цінностей цивілізації.
У Страсбурзі Сайд - Емін
відразу продовжив правозахисну діяльність і жодного дня не був бездіяльним .
Сайд - Емін Ібрагімов провів незліченну кількість маршів миру і вісім голодівок
в знак протесту проти бездіяльності світових політиків щодо винищування
чеченського народу , шість з них - у Страсбурзі. На жаль , ці голодівки
замовчувалися навіть авторитетними ЗМІ.
Крім голодівок , Сайд -
Емін в Страсбурзі простудіював всі документи ООН , які мають відношення до
збройних конфліктів і правових питань, пов'язаних з діями Росії проти
Чеченської Республіки Ічкерія. Ставши таким чином самоосвіченим експертом з
міжнародного права , він написав сотні , якщо не тисячі , глибоко аргументованих
листів депутатам Європарламенту та членам ПАРЄ. У цих листах він всебічно
обгрунтовує звинувачення політичного і військового керівництва Росії у скоєнні
двох агресій , геноциду , злочинів проти людяності і військових злочинів проти
чеченського народу. Сайд - Емін домагається створення міжнародної комісії з
розслідування цих злочинів та розгляду чеченського питання з позиції
загальновизнаних норм і ознак міжнародного права .
30 січня під
час сесії ПАРЄ Саїд- Емін організував черговий мітинг з вищевказаними вимогами.
Але на цей мітинг прийшли мало людей. Як з'ясувалося пізніше , троє невідомих
людей у Страсбурзі поширювали чутки про те , що проросійська влада Чеченської
республіки готується виявити тих , хто візьме участь у мітингу , і їхні родичі, які проживають в
окупованій Чеченії, « будуть покарані» , що, звичайно , насправді бути не може. А якщо хоча б один такий злочин буде скоєно , то
винні тут , в Європі , повинні понести відповідне покарання . Проте робота
дезорганізаторів принесла свої плоди і багато хто не прийшов на мітинг.
Але, кажуть , не буває лиха без добра. Українці,
які приїхали до Страсбурга для підтримки Євромайдана, об'єдналися з учасниками
чеченського мітингу. У своєму виступі на мітингу перед камерами учасників
української діаспори , Саїд- Емін закликав українців не допустити збройного
протистояння. Разом обидві діаспори висунули вимоги до європейських політиків :
дотримуйтесь взятих на себе зобов'язань щодо захисту фундаментальних прав
людини , в тому числі чеченського та українського народів , від грубого
нехтування цих прав з боку нео- імперських сил Росії.
- Європейські політики
побоюються прямої конфронтації з Росією , тому що бояться , що нинішня Росія
може розпалити третю світову війну , - сказав Сайд - Емін . - Але реальна
загроза полягає саме в нерішучості щодо приборкання злочинних сил , які загрожують
світовій стабільності. Вжити рішучих заходів для того , щоб політичні та
військові сили Росії припинили порушувати загальновизнані норми і принципи
міжнародного права , потрібно негайно, поки Росія не зайшла занадто далеко. У
світової спільноти є приклад, коли нерішучість призвела до Другої світової війни.
На прикладі «відповіді » Росії на Акт Магницького - ми бачимо , що нічого окрім
удару по своїх же сиротах Росія проти США та Європи не зробила. Тільки гучні
заяви і погрози. Це говорить про те , що ще є шанс змусити Росію дотримуватися
законів і міжнародного права . Не важко собі уявити наслідки, якщо злочинні
сили такого масштабу повністю переконаються в своїй безкарності за свої
нелюдські злочини . Про це потрібно замислитися всім , поки ще не зовсім пізно
. Коли стирали з лиця Землі чеченські міста і села , нікому в голову не
приходило , що Чеченією Росія не задовольниться . Не зупинили - послідувала
агресія проти Грузії. Знову ж , не думали , що дійде і до України - тепер
бачимо ті ж викрадання, тортури , вбивства людей на вулицях Києва , що
російські ескадрони смерті застосовували і застосовують донині в Чеченії і в сусідніх республіках
Північного Кавказу. Почерк російських ескадронів смерті один , сценарії
придушення законних вимог громадян - схожі.
Українських опозиціонерів
Сайд - Емін закликав шукати можливості досягнення своїх вимог , не допускаючи
збройного протистояння і нового кровопролиття. Представники чеченської та
української діаспор обмінялися адресами і домовилися в майбутньому спільно
добиватися справедливості і протистояти беззаконню з боку путінської Росії .
Надія Банчик
Немає коментарів:
Дописати коментар