неділя, 23 лютого 2014 р.

Декларація про Честь і Гідність Людини в Україні (Проект)


Масові акції протесту, що почалися в листопаді 2013 року, мали наслідком зміну осіб при владі в лютому 2014 року. Але це є побічним ефектом цих протестів, а не тим, заради чого люди вийшли на Майдани України.

Люди по всій країні щодня багато разів голосно заявляли про цінності, які вони відстоюють, скандуючи слова, які об’єднують всіх без винятку громадян України - слова Національного гімну: “Душу й тіло ми положим за нашу свободу”.
Стаття 3 Конституції України встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, і затверджує, що честь і гідність людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Натомість ці - базові - положення Основного Закону системно ігнорувалися і зневажалися тими, хто уособлював державу, що зрештою і спричинило народне повстання проти них.

Констатуємо, що відтепер порушенню державним апаратом зазначених положень Статті 3 Конституції України не має бути місця в нашій країні.

Символічним виявом піднесення Честі та Гідності людини на місце найвищої соціальної цінності став масовий демонтаж по всій України пам’ятників Леніну - провіднику ідеології, впровадження якої призвело до зневажливого ставлення держави до честі, гідності, прав і свобод окремої людини, що підпорядковувалися на словах - інтересам абстрактної держави, а на практиці - інтересам конкретних чиновників, які її ім’ям здійснювали владні повноваження.

Тепер честь і гідність кожного громадянина, незалежно від місця проживання, партійних симпатій та місця роботи, має посісти провідне місце в системі цінностей Української держави в повсякденному суспільному житті, на практиці.

Одним з найогидніших способів потурання честі і гідності громадянина вважаємо організацію людей, які працюють в організаціях, закладах, установах та на підприємствах, що в той чи інший спосіб контролюються органами державної або місцевої влади, на різноманітні заходи в інтересах осіб, що керують цими органами владами. Насамперед йдеться про освітян, працівників системи охорони здоров’я, працівників підприємств, що перебувають у державній або комунальній власності, тощо. Різні форми схиляння керівниками цих людей до участі в різноманітних заходах, що начебто демонструють підтримку широкими масами населення політики місцевої або центральної влади, було чи не найпоширенішим демонстративним способом масового зневажання Честі та Гідності людини з боку тих, хто уособлює державу. Такі практики мали місце в усіх регіонах України, від перших днів схвалення Конституції України і дотепер   незалежно від зміни прізвищ головних та другорядних чиновників.

Заявляємо, що відтепер в Україні таким практикам не має бути місця. Ніколи і ніде люди, працевлаштування яких так чи інакше пов’язане з державою, не мають зазнавати ані найменшого впливу керівництва щодо підтримки або демонстрації підтримки тих чи інших громадських або політичних рухів або акцій. Будь-які спроби такого впливу мають бути визнанні посяганням на Честь і Гідність Людини, які визнані Конституцією найвищою соціальною цінністю, і мають бути жорстоко засуджені і покарані.

Вимагаємо від всіх керівників відповідних органів державної і місцевої влади, очільників всіх політичних сил, що мають вплив на формування органів влади або претендують на це, заприсягнутися в повній та беззастережній підтримці цієї Декларації, зобов’язатися докладати всіх зусиль для втілення задекларованого як однієї з засадничих цілей своєї діяльності, як того і вимагає Основний Закон України, та в межах своїх повноважень забезпечити розміщення підписаних копії цієї Декларації на доступному для загального доступу місці в усіх закладах, організаціях, установах та підприємствах, що в той чи інший спосіб контролюються органами державної або місцевої влади.

3 коментарі:

  1. Друзі, ідея з Вінниці, автор - Михайло Бардин, в текст присяги держслужбовця включити рядок про недопущення примусу .

    ВідповістиВидалити
  2. Потрібно також терміново примусити мовознавців визначити в державній мові перекручені в радянські часи -ізми в т.ч. комунізм, нацизи, фашизм та деякі інші поняття з метою запобігання лівацької ідіориторики та пов'язаних з нею соціальних психозів.

    ВідповістиВидалити
  3. Підтримую включення щодо недопущення примусу, але не треба списувати все на адміністрацію. Приймати або не приймати участь у таких заходах залежить перш за все від самої людини.

    ВідповістиВидалити