Час боротися з проявами сепаратизму!

Під час роботи по трансформації релігійних та етнічних конфліктів на Волині, даною групою було виявлено людину, яка підтримувала та пропагувала явні сепаратистські настрої. 

Борючись із одними проблемами та конфліктами, нам трапився провокатор на ще один. Дана людина, громадянин АР Крим, прожила на цій території 25 років, звинувачує Україну у відвертій байдужості до півострова, в тому, що влада не проводила жодної політики, щоб заручитися підтримкою населення. Саме тому, за його словами, і на референдумі в АР Крим була явка більше 85%.

Хоча, якщо включити прості закони логіки та арифметики, то ця цифра явно перебільшена. Більше того, за його словами, Україна програла Крим ще 23 роки тому і саме з цього часу почалися сильні, дружні відносини між Кримом та Росією.  Зараз сепаратист виїхав із півострова, заявляючи про «патріотизм», про любов до України та бажання жити у «вільній демократичні державі». Щось не в’яжеться, чи не так? А ще, як представник правоохоронних органів, він заявляє що не збирається воювати за власну територію, адже це абсурд. Боротися, а можливо й вмерти за власну Батьківщину – хіба це достойно його, як представника кримських правоохоронних органів? Він вважає -  ні. З його слів виходить, що звісно ж, вся вина на нас та на владі, що ми нібито ніколи не бачили Криму як частини держави, а лише як ласий кусок для відпочинку в літній сезон. Що далі робити із такими людьми, з яких сепаратизм просто так випирає, та які просто так і намагаються наразитися на конфлікт?

Цікавим також залишився "законопроект" даної людини із вищою юридичною освітою  по боротьбі із корупцією в нашій державі. Він його бачить наступним чином: