Реформування транспортної
мережі, відмова від хаотичного процесу створення нових маршрутів давно стала на часі в місті
Кіровограді. Бо за роки незалежності з вулиць міста Кіровограда практично
зникли тролейбуси, автобуси великої місткості. В більш ніж 200 – тисячному
місті основним видом пасажирського транспорту є
маршрутні таксі. В Кіровограді відсутній єдиний системний підхід до
побудови транспортної інфраструктури і це створює цілий ряд проблем для міста
та містян: дефіцит пропускної спроможності основних вулично - шляхових
магістралей міста, недостатність парку автобусів великої та середньої місткості
для забезпечення пасажирських перевезень, невпорядкованість руху транспорту в
центральній частині міста, незадовільний технічний стан автобусів , що виходять
на лінію. В місті працює всього 3 тролейбусні маршрути, в режимі звичайного автобусного
руху працюють на 15 із 44 маршрутів.
В листопаді 2012 року в
Кіровограді, за ініціативою заступника міського голови, особи, що має
відношення до чи не найбільшої транспортної кампанії в місті, розпочалась реформа в галузі пасажирських
перевезень. Було дотримано декілька умовностей та знайдено наукове обґрунтування
необхідності реформування транспортної мережі Кіровограда. Кіровоградський
національний технічний університет провів дослідження пасажиропотоку, Харківським національним автомобільно - дорожнім
університетом було розроблено два
варіанти маршрутної мережі. Згодом
міська влада в запропоновану Харківським
університетом схему руху внесла масу
коректив, які не просто спотворюють саму ідею реформування та оптимізації
транспортної мережі міста, але й створює ряд небезпек для населення. Цікавим є
те, що рішення міського виконавчого комітету по затвердження мережі автобусних
маршрутів було винесено на громадські обговорення вже після його затвердження.
Наче це не стосується пасажирів. Варто відмітити що протягом 2012-2013 років не одноразово від
можновладців всіх рівнів можна було почути, що громада не має жодного
відношення до цієї реформи, що все обурення від низького фахового рівня та не
розуміння суспільних процесів (!)
Ситуацію усугубили не прозорі процедури проведення
конкурсу на право перевезення, які створили
умови для обирання не найкращих комерційних пропозиції, а тільки «потрібних».
Не зважаючи на те, що законодавство вимагає присутності в конкурсній комісії
представників громадських організації на рівні 50%, в Кіровограді в комісії з 8
осіб, всього двоє представники ветеранських громадських організація. В місті
чомусь створена трьох ступінчата система формування конкурсної комісії:
створюється комісія по обранню органу, якій буде створювання конкурсну комісію
та організовувати процес проведення конкурсу!
Тож про незалежність такої комісії годі й думати.
Протягом 2013 року в місті проведено 3 конкурси.
Конкурс – це формальність, яка закріпила вже існуючи домовленості про розподіл
ринку транспортних перевезень. Тому
пропозиції обирались не найкращі, а
потрібні.
Але мабуть не всі маршрути так приваблюють перевізників, бо досі не
проведені конкурси по маршрутам 4а, 5, 6, 7, 8а, 14,
14а, 17, 18, 45, 105, 115, 117, 123, 130а, які заявлені в рішенні міського
виконавчого комітету.
За підсумками конкурсу з кампаніями переможцями
були укладені договори, але теж дивним чином- з одними на 5 років , з іншими на
1 рік.
По 9 маршрутам (4,5а, 8, 27, 46, 55, 108, 111, 118)
виявлено не відповідність між кількістю автобусів, що затверджені в мережі та виставлених на конкурс.
30 грудня
2013 було проведено конкурс на перевезення пасажирів на маршруті 1-ц. До речі
цей маршрут не прописаний в мережі. В конкурсі брала участь тільки одна
кампанія – кампанія «Олікс», яка вже місяць до цього надавала послуги з перевезення
на маршруті 1 - ц. І, о диво! Саме ця кампанія перемогла в цьому не простому
конкурсі.
Нарікань
на роботу транспортної мережі безліч. Деякі оптимісти, ще намагаються
скаржитись в міськвиконком на погану роботу громадського транспорту. Але міська
влада нічого не може чи не хоче робити з свавіллям власників маршруток.
Спостерігаючи взаємовідносини пасажир – перевізник – міська влада, відразу
видно хто в місті господар. І це явно не
влада та пасажир. Нормою поведінки для працівників маршруту 1-ц стало
висаджувати представників пільгових категорій , якщо ті хочуть проїхати
безкоштовно чи за 50% вартості проїзду.
Для того, щоб виконати умови конкурсу та договору на
регулярні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування
в м. Кіровограді, кампанії перевізники мали б забезпечити безперебійний виїзд
409 автобусів різної місткості ( відповідно до конкурсної документації), з них
21 має обладнаний для того, щоб них могли користуватись люди з обмеженими
можливостями ( по 1 на кожен маршрут) , плюс має бути 59 резервних машин. В
договорах вже не сказано жодного слова про спеціально обладнані автобуси і по
резервні.
Кампанії, що
виграли конкурс не мають такої кількості машин у власності. В їх гаражах
знаходиться тільки 25 - 30 % від заявленої кількості. Тому під час проведення
конкурсу ці кампанії йшли на все ляки хитрощі, щоб створити видимість наявності
необхідної кількості автобусів.
Переможці
конкурсу , після його завершення перетворились із кампанії – перевізників (звичайно за деяким винятком), на кампанії –
посередників. Вони не особливо ховаючись, використовуючи технологію задіяну ще
з кінця 90-х років, почали направо і
наліво торгувати правом на перевезення пасажирів на маршрутах, що їм дісталась,
залучаючи до співпраці власників 1-2 «маршруток», які не мали навіть
потенційної можливості долучитись до конкурсу. Звісно це не благодійництво – а
бізнес. Тож сума, яку мали б сплатити перевізника посереднику коливається в
залежності від доходності маршруту та апетиту господаря. Крім
«вступного» внеску залучені перевізники мають щомісячно сплачувати господарям
маршрутів від 1,5 до 2 тис. грн за право виїзду на маршрут, кожного дня по
25-30 грн за технічне та медичне обслуговування.
Беручи до уваги, що таких машин в
нас біля 3 сотен, то тіньових оборот в місяц наближається 1 млн. грн.
Сюди варто додати, що посередник бере на себе ще й зобов’язання
працевлаштувати водія – власника маршрутки. Маршрутка – в оренді, за яку
посередник нічого не платить, водій сам за себе сплачує ЄСВ. Тож кампанії і тут
нічого не втрачає. Середнє навантаження
«лівих» платежів на один транспортний засіб складає біля 3 тисяч в місяць! Варто сюди додати , що
всі витрати на утримання автобуса, його
заправку, ремонт несе безпосередньо водій.
Проведені
спостереження ГО «Територія успіху» за
роботою транспортної мережі показали, що графік руху – то є фільчина грамота,
його ніхто не дотримувався і не збирається дотримуватись. Більш - менш
стали дотримуватись маршрут перевозити цю категорію населення відмовляється.
Дістатись після 21-ої в «спальники» не можливо. Були
затверджені графіки руху чергових міських автобусів, що працюють у режимі
маршрутного таксі та інтервал яких за маршрутом у вечірні години перевищує 15
хв. Не зрозумілим є той факт, для чого то
робилось. Наприклад, на В. Балку в один і той же час, від однієї зупинки має
відходити 3 маршрутки з різним номером: 11, 18, 4. Інтервал між ними 30 хв.
Чому б не зробити інтервал 10 хв. І розвести їх у часі? Питання риторичне.
Автобуси, що перевозять «пільговиків» виконують 4 - 6 рейсів в день., мар Не обладнані автобусні зупинку, на кінцевих
зупинках відсутні туалети. Водій працюють по 14- 16 годинна день. Маршрути прокладаються по вулицям, що роками
не ремонтувались. Існує практична повна не відповідність офіційних документів,
що регулюють процес роботи громадського транспорту один одному. Це невеликий
перелік проблем громадського транспорту міста.
В
минулому році було створено тимчасову
депутатську комісію, яка вивчала документи, щодо транспортної реформи. Висновок
було зачитано на сесії міської ради. Депутати його не підтримали, хоча там є
багато цікавого. Звісно звідки депутатам знати проблеми пасажирів, коли вони в
маршрутці були останнього разу років сто
тому. Висновок «забули» оприлюднити. І якби не сайт «Гречка» http://gre4ka.info/suspilstvo/7603-kirovohradska-miskrada-nezakonno-vyplachuvala-kompensatsii-za-perevezennia , то громада міста ніколи б не дізналась про те, чим хвора наша транспортна реформа.
Прокуратура міста теж вивчає питання законності шляхів впровадження даної
реформи.
Виходячи з цього
всього, можна сміливо говорити про те, що ідея про перерозподіл ринку
транспортних послуг була реалізована на відміно.
Підтвердилось
і спостереження про те, що міська влада не здатна встояти перед бізнес –
інтересами певних містян і не готова відстоювати інтереси громади, дослухатись
до проблем, з якими стикаються громадяни.
Для них наші з вами потреби ні є пріоритетом, дорогі кіровоградці! Про
діалог із громадою – ні не чули….
Сьогодні
піднімається питання про підвищення тарифі на проїзд. Для когось ще стане
новиною, що влада повністю капітулює перед перевізниками?
Немає коментарів:
Дописати коментар