понеділок, 7 квітня 2014 р.

Чонгарські хроніки: Оглядова



На півострові Чонгар (Україна. Зараз про це актуально нагадувати собі і світу) у селі Чонгар живуть чонгарці. Якщо це сполучення літер ще не дістало вас у стрічках новин, то тут спробую розповісти як живуть люди у цьому селищі сьогодні.

У той час, коли сусіди з обох боків вирішили зробити ремонт – хтось євро, а хтось освіжає трафарет, приблизно 2500 мешканців Херсонської області Генічеського району лишилися на узбіччі траси, яка з’єднує материкову Україну та АР Крим. Й ніби води Сивашу в них є, і хатинки охайні, асфальтована дорога рівна й чиста у Чонгарі, городи приносять добрі врожаї, а поля безмежні. Були. Тепер, кажуть, що заміновані.




Діти села Чонгар ходять до школи, люди лікуються у маленькій, але лікарні. Пожежної частини та міліції тут нема.

Вдень мешканців можна побачити на вулицях за звичайною розмовою або за кермом велосипеду. Вночі працює бар «Рассвет». До речі, чого не вистачає у містах, о 8-й ранку можна розбудити адміністратора закладу та ввічливо попросити кави. Зроблять. А ввечері приїжджого може налякати гуркіт у двері, а може і ні. Там «всі свої», до несподіванок звикаєш.

Збудували нещодавно у Чонгарі готель.
Від траси далеко, але за потреби відчути це селище зсередини рекомендую. Якщо не вдасться влаштуватися там, то сміливо йдіть до ринків, що розташовані на трасі, навпроти в’їзду у саме село. Там привітні та веселі чонгарці порадять, зателефонують усім знайомим або приймуть у себе. В моменти відчаю вони не залишать вас у біді.

Також в інфраструктурі ринку є кафешки. «Ковчег» і «Кафе». У кафе «Кафе» людей зазвичай більше і всі вони там чонгарці. Господар вірменин та його підлеглі радо вас приймуть, нагодують свіжою, смачною рибою, запропонують ширший асортимент. А ще відкрито розкажуть про своє життя, якщо поцікавитесь. А життя у чонгарців зараз змінилося.

Ці люди живуть за рахунок прибутку з трьох ринків. Два поруч із в’їздом у село і один там, де зараз блок-пост Російської Федерації. Торгують в основному рибою, ікрою та вином. Зараз лише на двох ринках, зрозуміло. 

Нас поставили на колени, жаліється продавець риби Тетяна на ситуацію із кордоном Херсонської області та Криму. За її словами, блок-пости та процедура в’їзду-виїзду з Криму відлякали геть усіх клієнтів. А їй дітей годувати.

Да нам уже всё равно, как Россия-Украина будут, мы и в парикмахерскую в Джанкой ездили, дети у многих в Крыму живут. Блок-посты с военными, автомобильные очереди и проверка документов мешают привычной жизни, - продовжують наввипередки розповідати жінки.

Барменша Ірина, як приклад незручностей, розповідає про росіянку з Краснодару, яку українські прикордонники на очах Ірини не пустили в сторону Херсону. Дівчина лишилась на трасі з чемоданами і в сльозах. Хоча, каже Ірина, через Керч дівчина проходила кордон із паспортом, її пропустили.

Пізніше Ірина присідає навпроти мене і зітхає, - паспорт тепер на російський міняти, прописка в Криму. На моє здивоване питання, для чого, вона знизує плечима. У відповідь намагаюсь теоретично розмірковувати про її право залишитися громадянкою України із пропискою у Криму. Думки заходять у тупик, бо нормативно-правова база в цьому конфлікті мені невідома. Не знає і Ірина.

Барменша продовжує мозковий штурм, питає, а чи будуть голосувати мешканці АР Крим на виборах президента України? Якщо є український паспорт та бажання голосувати, то певно будуть, відповідаю. Десь у Херсонській області, як на мене, мали би передбачити виборчі можливості для кримчан, міграційні пункти ж бо є.

До розмови підключилися вірмени, які є мешканцями Чонгара давно, за їх словами. Загалом, з тієї розмови я зрозуміла, що більшість присутніх голосувати на виборах президента України у травні цього року збираються. Лише не визначилися, за кого. А проєвропейський рух країни несе за собою невизначеність умов для їхнього бізнесу, додають вони.

Питань виникало багато. Потрібні відповіді, бо кращі умови для бізнесу може запропонувати сусідня держава.









Немає коментарів:

Дописати коментар