четвер, 24 липня 2014 р.

Зупини фашиста Путіна

Санкції Заходу 3-го рівня, що могли б бути застосованими проти цілих галузей російської економіки за розвязану Путіним війну в Україні – потужна зброя для опам’ятання спраглого української крові аґресора. Одна лише загроза їх введення змушує Путіна тамувати свій апетит щодо України, маневрувати, мімікрувати.

Оголошення ж цих санкцій і тверде їх дотримання західними потугами – передусім, США, Німеччиною, Великою Британією, Францією – спричинило б колапс російської економіки та путінського режиму, поклало б край російській інтервенції в Україні та зняло б загрозу її поширення на інші країни Європи.
Однак, ці санкції вдарять певною мірою і по країнах Євросоюзу, насамперед, по тих із них, що найтісніше пов’язані із РФ торговельними й партнерськими зв’язками, зокрема, по Німеччині й Франції.
Тож європейці довго вагаються, зволікають із їх введенням, тупцюють довкола мюнхенських грабель 1938 року, сподіваючись відкупитися від хижого російського ведмедя, приносячи йому в жертву життя й території українців.
Проте, історичний досвід учить, що такі сподівання марні. Своїм егоїзмом і боягузтвом європейці лише розохочують Путіна до подальшої агресії – особливо якщо взяти до уваги схвалену нещодавно російським керівництвом агресивно-войовничу, хоча й нереалістичну стратегію на повернення РФ статусу світової держави.
Тим-то українській громадськості як всередині держави, так і за її межами слід активізувати свої зусилля, щоб якнайшвидше привести до тями європейців, змусити їх відчути всю ницість, підлість і – не побоюся цього слова - кровожерність їхніх меркантильних розрахунків перед лицем загибелі від рук путінських бандитів безневинних мирних жителів, дітей на Донбасі.
Потрібно рішуче й безкомпромісно, на всіх рівнях – від диппредставництв і до вулиці – формувати в західних країнах відповідну громадську думку й спонукувати їхнє населення й уряди відкрити другий фронт проти Кремля – запровадити санкції 3-го рівня. Пам’ятаймо, що цей безкровний фронт спроможний зберегти чимало українських життів, тож не шкодуймо сил у боротьбі за його відкриття!
Через відсутність українських медіа-центрів за кордоном, неспроможність України протистояти Росії в інформаційній війні західна громадськість не має повноцінної об’єктивної картини про сутність подій на Донбасі, часто розглядає їх через призму інтерпретацій московських ЗМІ.
Ця ситуація зміниться ще не скоро, але діяти потрібно вже зараз.
На мою думку, зарадити справі могла б організація безперервної акції з пікетування штаб-квартири ОБСЄ в Брюселі та урядів Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, а також дипломатичних представництв цих країн в усьому світі з головною вимогою -  запровадити санкції третього рівня.
 Під кожною з цих установ варто б створити інформаційний міні-Майдан з плакатами, фотографіями, листівками, спецвипусками друкованих видань, які повідомляли б громадськість відповідних країн про звірства російських окупантів та їхніх найманців на Донбасі, демонстрували б істинні причини інтервенції Кремля в незалежну Україну, небезпеку російської аґресії для цілої Європи.
Ключовим закликом цих пікетів мало б стати гасло “STOP FASCIST PUTIN” («Зупини фашиста Путіна»), яке адекватно відтворює сутність і методи розв’язаної імперською Росією війни проти України, що навіть у деталях повторюють сценарій, за яким Гітлер розпочав Другу світову війну (захист співвітчизників за кордоном як привід до агресії, плебісцити тощо).
Дуже важливо наголошувати саме на фашистському характері як внутрішньої, так і зовнішньої політики Путіна (незмінний протягом 15 років диктаторський режим, репресії проти опозиційних партій і ЗМІ, криваве придушення національно-визвольних рухів у Чечні й Дагестані, агресія проти Молдови, Грузії, погрози атомною війною Америці тощо). Щодо України  фашистський режим Путіна застосовує неприйнятний у цивілізованому світі безпардонний політичний і економічний тиск, газовий шантаж, ембарго на товари, воєнну інтервенцію з опертям на російську «п’яту колону» («фольксдойчі у німецько- фашистському «райху»), захоплення територій тощо.
Така роз’яснювально-пропаґандистська робота майданівців в Україні, країнах Євросоюзу та в усьому світі дасть можливість міцно закарбувати в мізках європейців кліше «Путін - фашист», що підготує ґрунт для відторгнення лідера Росії  травмованою трагічним досвідом Другої світової війни історичною пам’яттю населення Європи, а отже, й для його психологічної ( а вона є вирішальною!) підтримки українського опору агресорові.
Крім того, наголос на фашистському характері політики Путіна знівелює штампи кремлівської пропаганди, яка «фашистами» називає українських патріотів, що збройно дають відсіч агресорові, боронячи цілісність і незалежність української держави.
Особливо діткливим гасло «Зупини фашиста Путіна» стало б для населення й уряду Німеччини, бо для них фашизм є найболючішою раною, прокляттям їхньої історії. Усвідомлення німецькою громадськістю того факту, що своєю меркантильністю й егоїзмом вона фактично сприяє появі вже другої за їхню історію фашистської імперії, могло б додати їй рішучості у запровадженні санкцій проти економіки Росії. А враховуючи лідерські позиції ФРН у Євросоюзі, її дружно підтримали б  і інші члени спільноти.
Такої ж напруженої просвітницької роботи потребують усі країни Європи й, передусім, ті з них, що ламають протипутінський фронт, не бажають застосовувати економічні й політико-дипломатичні санкції проти кремлівського режиму. Це, насамперед, Австрія, Франція, Італія, а також Сербія, Словенія, Болгарія, Словаччина.
Хто ж повинен би був узятися за організацію безперервного пікетування урядів і дипустанов провідних держав ЄС –Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Австрії?
В Україні, гадаю, з цим завданням добре б могла впоратися Громадська рада Майдану, відповідні структури патріотичних політичних партій.
За кордоном – причому на всіх континентах! – цю роботу мали б провести організації української діаспори під керівництвом її найвищого органу – Української всесвітньої координаційної ради (УВКР).
Упевнений, що кампанія «Зупини фашиста Путіна», проведена нашими співвітчизниками як в Україні, так і в усьому світі, прискорила б введення європейськими державами санкцій 3-го рівня проти Москви (США до цього вже давно готові!), а отже наблизила б нашу перемогу у війні з окупантом, зберегла б сотні життів українських громадян.
Тож уперед, друзі! Справа того варта!

Вячеслав Гнатюк

Немає коментарів:

Дописати коментар