середа, 28 травня 2014 р.

Відповідальність інформаційної політики за єдність країни та відповідність реальному стану речей

ЗВЕРНЕННЯ ДО МАЙБУТНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Спостерігаючи за наслідками подій в Україні (від початку Майдану у Києві, згодом Крим та Донецька область) слід віддати належне ЗМІ і так званій інформаційній війні. Левову частку у мобілізацію населення та збурення громадської свідомості внесли саме вони. І саме вони стали одним з рушіїв збурення «сепаратистських» настроїв в Криму та на Сході, поділивши інформаційні посили на «добре»/«погано», відповідно до основних засад, закладених багаторічним вихованням  у різних регіонах України. Там, де останній Президент був «своїм», а Росія "дружньою країною" більшість здавна не сприймає радикальну українізацію, а там, де Степан Бандера герой, Росія апріорі ворог і Донбас винен у походженні Віктора Януковича. Єднати країну, граючи на тільки таких уподобаннях її мешканців – давати можливість сусідній країні «рятувати» їх і призводити до кровопролиття не тільки міждержавного, а й міжрегіонального. Повернути Крим, зупинити безлад у Донецькій області – основне, першочергове завдання для легітимно обраного Президента України зараз. Саме тому закликаю посприяти змінам в інформаційній політиці.
Закликаю припинити інформаційну війну і почати прозоре інформування українців. Пропаганда – козир КПРС, Україна обрала демократію та Євросоюз. Тож давайте грати за оновленими правилами.
Закон України про доступ до публічної інформації надає журналістам чимало прав, про такий ще років 10 тому можна було тільки мріяти. Однак і зобов’язання повинні бути. Закликаючи до люстрації у всіх гілках влади, не варто забувати і про владу, яку мають журналісти, їм довіряють свій мозок українці. Закон «про наклеп», наприклад,  даремно був освистаний в його цільовому призначенні. Нам варто звернути увагу на закони демократичної Америки, де судяться через «косий погляд». За слова повинні відповідати і політики і інформаційні ретранслятори, і кожен, хто так чи інакше впливає на свідомість населення.
Нагнітання паніки, яка, як мінімум, супроводжується чергами до банкоматів та за продуктами – також на відповідальності ЗМІ. Медіаграмотність нашого суспільства сприяє легкому сприйняттю на віру повідомлень без посилання на джерело інформації, фотографій, і навіть відеозйомки, не з місця подій. Такий шлях маніпуляцій зіграє злий жарт з новим керівництвом держави у разі прийняття не популярного рішення вести діалог з Росією чи інших необхідних рішень. Несприйняття українців одним одного буде і у випадку, коли/якщо на Донбасі та у Криму ситуація стабілізується і Україна поверне географічну стабільність – приналежність цих регіонів не словами Євросоюзу та Америки, а фактично, з більшістю живих мешканців. Тому варто задуматись зараз, чи повірять мешканці нестабільних регіонів привабливості життя в Україні після Майдану, чи продовжувати прихильникам змін та євроінтеграції й далі бути в їхніх очах «брехливими фашистами», дозволяючи пресі неповагу до своїх та іноземних політиків і громадян. Пресу читають люди, для яких облити зеленкою і побити іншу людину замість цивілізованого суду є звичайним явищем та честю.
Демократія вимагає об’єктивності від усіх її користувачів, інакше – хаос та тероризм.


Звернення оприлюднено в Інтернеті та буде відправлено за поштовою адресою  АП України.


Немає коментарів:

Дописати коментар