наприклад, цього року 4 дні свят - четвер, п'ятниця, субота, неділя. Творець шепче на вушка мешканцям міст: після Святої вечері, закидайте в потяги сумки, дітваків і бігом в гори. в колиску спокою, ідеально задекоровану снігами на ялинках. і продовжуйте святкувати. там є все для релігійних і нерелігійних. тут всім вистачить простору, від якого можна зцілитися, тільки побачивши. а, якщо походити між ялинками, подихати морозяно-сосновим повітрям, поїсти місцевого їдження, то настає реінкарнація...
люди поки-що не поспішають. одні нарікають на погані шляхи, інші - на дороге житло... з дорогами в Карпатах, як в Україні, - то правда... але є потяги, буси, таксо. було би бажання вибратися. стосовно вартості житла і харчування, то наш нарід реально придурів. якогось милого всі орінтують на вартість в яремчанській зоні, де тон задають розцінки у Буковелі... для чого ця сліпа орієнтація на Буковель - ви всі лижварі і не йметься дорватися до трас, яких там справді багато?
за статистикою у Європі, активним відпочинком займаються менше чверті туристів. всі інші - ті, кому подобається, замотатися у ліжник, сісти у плетене крісло напроти краєвиду Карпат і кайфувати з горнятком гарячої гарбати на травах. ці люди у нас поки-що мало не викреслені зі списку молодої вітчизняної туріндустрії...
от, чесне слово, попахує збоченством )). по 2-3 рази і більше за день читаю перепости з наріканням, як довелося викласти по 1000 грн за житло і ще стільки ж за ненайсмачніше харчування у приблатньоних рестах. ви напевне те саме... але ніхто чомусь не пише, що в Карпатах мож відпочити за 250 гриваків з дворазовим харчуванням. нема таких перепостів! нема! та лишітся ви тих розпіарених тисяч, втікайте у СПРАВЖНІ гори і най вам там буде фист РІЗДВЯНО ) !!!
здається, я знаюся з майстром перетворення огидностей у смачне... замовили налисники з м'ясом до чаю. офіціантки довго не було. потім приносить ...налисники з сиром. мало того, що з сиром, але в мене вони так виглядають, якщо зо три дні полежать у холодильнику. сир страшенно збитий і твердий, тісто туге. напевно кухар подумав: фігня - розмочать гарячим чаєм Смайлик «smile» ... кличемо офіціантку. та надуває губки і каже: що я можу зробити - ви ж їх вже надпочали - косить під дурника.
ВідповістиВидалитиі тут інший колега каже дивовижно спокійним голосом: от, дивіться, ви знаєте, що ми сіли за цей столик, щоби поїсти. і спокійно підходите прийняти замовлення. а, як би ви зреагували, якби я, замість замовлення страв, попросив зробити мені міньєт?.. від такого повороту я принишк і вже чекав на шкАндать... і тут офіціантка округлює свої здоровенні оченята, зиркнула по черзі на кожного таким поглядом, ніби в її голові крутилося "що за неандертальці", потім блимнула посмішкою, грайливо хихикнула "ну і що", і зі швидкістю макларен рвонула на кухню... ну не будемо ми крики розпочинати - дожовуємо... за якийсь час офіціантка і ще одна пані, мабуть адміністратор, бо не в формі, несуть в наш бік по тарілці. одна - жарену картоплю, інша - жарену печінку... сказали, від закладу... хотів спитати, вам не здається, що то продовження анекдоту "якщо ти зі мною по-людськи, то і я з тобою по-людськи"? )http://newukraina.blogspot.com/2015/09/blog-post_8.html#more
ВідповістиВидалитиОлег Ущенко
7 хв. ·
як я був чарівником
і навіть підкосив на тому трохи бабла... Смайлик «smile»
визираю в супермаркеті "поляну квасову". і слухаю нав'язливе пхенькання малюка (3-4 роки):
- візьми снікелс. хочу снікелс. ти, що не лозумієс, со мені слочно потлібен снікелс...
- гроші в машині, - мелестує мама. - купимо, почекай...
але впертий малий на автоматі відтворює ті самі фрази.
потім ми розійшлися по магазині. коли зійшлися - вони стали за мною до каси, - малий далі повторював. видно, що він розбавлений вседозволеністю. принаймні, мені так здалося.
беру з полички снікерс і даю малому:
- тобі від чарівника.
- та не треба, - пригнічено посміхається мама, - вибігла з машини без нічого. сорок гривень в кишені. карточки в бардачку.
(промовчав, що карточки так лишати не варта, бо якщо що, потім подумає, що накаркав.)
а тим часом малий освоївся:
- ти чалівник?
- так? - чого буду собі шкодувати?
- я люблю з голішками.
виявилося, що він любить з лісовими горіхами. поміняли.
пережили бурю протестів, коли тре було розплатитися на касі, бо малий не віддавав.
розплатився. розпрощалися. розмовляю по телефону біля зебри на переході. біля мене зупиняється джипак і з вікна визирає мама. дає мені сотку.
- та в мене карточка, - виправдовуюся.
але машина вже поїхала... зауважив дніпропетровські номера, але і мама, і малий розмовляли класною українською...
-----
хто там нарікав, що в буковелі снікерси по 80 гриваків? каюсь: загнав сьогодні батончик снікерса за сотку. ))