суботу, 21 листопада 2015 р.

М.Герасимчук: Спогад про Майдан

Микола Герасимчук Я ніколи не забуду того дня коли починася майдан у Тернополі.Опишу самий самий початок.Прийшов роботу з клумаком топто великий салафановий пакет в якому були валянки ,теплий одяг сало і хліб.Знаєте я зібрався на майдан у Київ.Обманувши начальство що їду до хворої мама і написав заяву без збереження заробітної плати на тиждень,трошки впиралися але відпустили. Додому не заходив прям ходом до жд.вокзалу квитів до Києва на ближній часне було
.От виріш що піду запитаю у свободівців чи не їдуть чи не візьмуть. Виріш ще купити ще одну буханочку тернопільського хліба ,йду по при драмтеатр і тут стоїть гарний хлопець з палаткою правда чохлі і знаєте майже по центру площі.Підйшо і запитую чи не їде чимись до Києва? Він відповів що ні і сказав що зараз тут в Тернополі будуть організований майдан молодіжний будуть студенти і молодь.Познайомились ,хлопця звали Іван. І тут коли він витяг вудилище щоб причіпити прапор до нас з двох сторін підійшли сопливі миліціонери і зразу до нас ану заберайтеся геть і заберіть палатку і всякі пакети. Я тоді запитав чого нас гонете палатки ми не розкладаємо коли буде дозвіл і розкладемо вони спочатку почали хамити але коли підійшли ще люди то відійшли.Правда через декілька хвилин до нас підійшли в цивільнму ще формі миліціонери зразу чого тут палатка я зразу вона не розкладена це архітектурна споруда .Цей в цевільно витягнув документи і представився що відповідає за беспеку у місті.Чемно попросив документи у мене і в Івана.Ми показали паспорти.Він до Івана що тут буде? Буде мітинг А де дукумент на проведення? Хлопці пішли за дозволо зараз буде.Цей в цивільному каже не сомніваюсь тернольська міська влада дасть,ще хмикнув.Правда запитав мене чомусь ви юрист ,я відповів просто людина шуткою.Потім запитав його може і ваші діти будуть тут ?можливо відповів задумчиво.Попередивши щоб ми повністю не роскладали палатку бо ми витягли із чохла що накрити від дощу мій одяг щобув пакеті. І тут прийшли хлопці з дозволом на проведення акції ящо мене не підводить пам 'ть було за 20 перша а дозвіл був на першу .Ми помаленьку розкрили маленьку символічну палатку і поставили інші речі і тут знову підійшов відповідальний за внутрішню беспеку пробачте не запам'ятав фамілію він був не агресивним і поміркований бо ще був з ним у формі по моєму майор то був хам попередив що ще пешої немає.Я підійшов до того начальника щоб миліціонери не смикали нашої палатки бо там є речі він згодився щоб ми ту палаточку перенесли на сходи драмтеатру під накриття.Був то дощ з мокрим снігом .Коли ми вже на сходах я побачив колони студентів. У мене серце так забилося з радості за молодь .Скажу одно мені було так соромно що старшого покоління було так мало.Чому так кинулося в око бо коли підбігла викладачка по моєму з технічого універсетету і почала благати люди старші біжіть на допомогу бо миліція рве палатку не дає поставити ми підбігли з нами був Барна теперішній голова адміністрації іі зразу рванув до кервника беспеки миліція відступила студенти палатку на тих пару хвилин залишили в спокої бо ще не було тої годин для мітингу. От тоді коли почався мітинг і мене прапор Євросоюзу з ломаним вудилищем я думав впаду від радощі коли молодь сталаіі закрила всю театральну площу.Запам'тався мені той сніг мокрий який мочив нас усі діти були мокрі але такі щасливі я знав що мої сини там теж у тих колонах.Потім ми всі по кругу народ виходив роботв і приєднувалися до нас.Скажу одне молодь розбудила тих що був апатії.Так хочу побачити Івана,Наталочку ,Любомира шимків і притиснути міцно міцно ,бо бог мене звів з такою талановитою і відваажною молоддю.Я дякую богу що вернувся живий правда трохи скаліченим з майдану мої брати по духу загинули сумую болить душа аж розривається.Хотів зустрітися в цей день рік гідності з нашим друзями але знову здоров'я підвело.Пробачте друзі побачемось обов'язково. Слава Україні!

Немає коментарів:

Дописати коментар