Пішов із життя Євген Сверстюк…

Не стало людини, яка слугувала Взірцем: християнина, громадянина, особистості.

Не стало героїчного українця, патріотизм якого йшов від любові; літератора, що повертав слову його божественну суть; мирянина, який був великою опорою Церкви.

Через його серце і розум проходили чи не найважливіші, життєдайні звʼязки українського суспільства. Він зв’язував розірване ворогами життя поколінь на своїх культурологічно-історичних вечорах, у своїх книгах, публікаціях, радіо- й телевиступах.

В Донецке умер гражданин Польши

Сегодня в Донецке умер единственный живущий до сегодняшнего дня там гражданин Польши. Пан Казимир. Ещё не старый мужчина. Добродушный спокойный поляк, который когда-то женился на украинке Ларисе. И так полюбил Донецк, что остался в нём жить, хотя сохранил польское гражданство. Не выехал из Донецка и сейчас, когда город оказался в оккупции путинскими террористами...

Письмо украинцев родственникам в Россию

Здравствуйте, дорогие родственники!

Пишут вам с Украины дядя Андрей и тётя Маша. Точнее, пишет мама Маша. Папа пьёт перцовку, подсказывая, а дети поют «Лента, за лентою - набои подавай» и передают приветы.

У нас всё хорошо.

Погода уже зимняя. Лёгкая изморозь и мелкий снег.

Но в квартире стоит неимоверная жара. Благо, что за последние полгода наше мудрое правительство наворовало столько российского газа, что мы теперь ещё долго сможем на нём жировать и не экономить. Нам Ангела Меркель так прямо и заявила во время визита в Украину.

Марта Франчук : Важко згадувати без сліз на очах

На сьогодні в українській політичній думці побутує погляд, що історичні проблеми між Польщею та Україною перестали бути загостреними у зв’язку з тим, що у 2003 році на парламентському рівні відбувся акт примирення між двома народами. Проте на даний час ми не можемо говорити про примирення на більш широкому, суспільному рівні. Адже те, що час від часу відбуваються публічні заяви українських та польських істориків, проводяться різноманітні міжнаціональні дискусії, ще не означає, що примирення відбулося.

Зустріч харківських студентів з Ігорем Семиволосом

Довгоочікувана зустріч студентів молодших курсів Інституту сходознавства і міжнародних відносин "Харківський колегіум" зі знаним українським  науковцем Ігорем Семиволосом відбулася.

Вважаємо, що зустріч вдалася. Студенти почули багато цікавоі та важливоі інформації.

Docudays UA відвідав Українську миротворчу школу

Україною крокує 11 Мандрівний фестиваль документального кіно з прав людини Docudays UA. Щороку сотні тисяч мешканців України мають змогу ознайомитися з шедеврами світової документалістики.  Важливо, що регіональні координатори підтримують контакти і організовують спільні заходи. Прикладом такої співпраці став показ фільму "Зона без вогню.Вбивчі поля Шрі Ланки" для учасників Української миротворчої школи. Демонстрація фільму та його обговорення здійснили спільно регіональні координатори фестивалю Docudays UA у Харківській області Ігор Кофман та у Тернопільській області Володимир Ханас.

Ось деякі відгуки слухачів школи:

Марта Франчук : Ніхто не знав, що далі,але всі йшли на Майдан

Все це почалося тієї листопадової ночі 21. Пройшов рік, і сотні, тисячі людей знову прийшли на це місця, освячене свободою і кров’ю. Ще рік тому для більшості людей Майдан не асоціювався з чимось величним, світлим, місцем гідності та любові до своєї Батьківщини, народу; не асоціювався із свободою, проте згодом, всього через декілька днів, про це місце та людей Майдану говоритиме увесь світ. Ними пишатимуться, захоплюватимуться, їм співчуватимуть та заздритимуть. Українці почнуть асоціюватися із неймовірно сильною нацією, та кожен зі всіх куточків Європи прагнутиме відвідати це істинне місце справжньої свободи та справедливості. Українці доведуть, що вони не просто так інертно існують у власній державі, а що їм дійсно не все одно, як виглядатиме їхнє майбутнє та майбутнє країни,яку вони обожнюють.