Олег Ущенко про кіно ч.7

Продовження нєтлєнок від Олега Ущенка частина перша , частина друга, частина третя, частина четверта, частина п'ята, частина шоста

за минулий рік Україна спромоглася дати АЖ ДВА успішних фільми. які зібрали касу. обидва зняті на приватні кошти. під чорною рискою найуспішніші проекти за державні гроші.

хто має очі - хай робить висновки сам.

DZIDZIO Контрабас
збори - 22 629 200
затрати - 5 000 000

Інфоголік
збори - 18 509 617
затрати - 4 000 000

----------------------------

Сторожова застава
збори: -- 18 942 165
затрати - 40 300 000

Кіборги. Герої не вмирають
збори - 18 509 617
затрати - 48 000 000

Червоний
збори - 3 133 185)
затрати - 20 000 000

02.01.2018

***

початок сценарію:

"На застеленому ліжку дорогого готелю лежить гола вродлива жінка з витонченою фігурою моделі. Вона лежить на животі. Довгі ноги у шпильках зігнуті в колінах і переплетені стопами.

До кімнати входить вродливий чоловік у діловому крстюмі і з дипломатом в руці.

Жінка припіднімається у ліжку на коліна, показавши свої великі круглі перси і ультра-зачфску на лобику.

Жінка:

- Коханий!

Жінка протягує до нього руки із зігнутими човниками долонями, говорячи візьми мене, приласкай, приголуб.

Чоловік кидає на шкіряний диван дипломат і нервово кричить.

Чоловік:

- Ти так і не зробила звіт! У Вашингтоні мене засміють!

Жінка:

- Он твій звіт!

Жінка показує пальцем в кут.

У куті сидять двоє чоловіків. Вони зв'язані за руки і ноги її лосінами і гольфом. В одного з рота стирчать її труси. В іншого з рота стирчить її бюстгальтер.

Жінка ніяково посміхається.

Жінка:

- Вибач, я не мала чим їх зв'язати."

а потім якісь варяти плачуться, що в Україні не має цікавих сценаріїв. )))

02.01.2017

овва!

люди вчора подивилися "дзідзя" і почався холлівар. слухайте, що ви хотіли від персонажа, створеного за лекалами ентертейменту на цільову аудиторію від шостого класу і вище?

феномен фільму "дзідзьо" не в мистецькому зрізі. він остаточно розбив міф офіційного кінематографу в Україні, що українські глядачі не хочуть дивитися українські фільми.

він став продовження ланцюжка боротьби прогресивного українського кінематографу, який "тінями незабутніх предків", "селфіпаті", "інфоголіком" доводив, що на українське кіно український глядач піде.

після "дзідзя" крига скресла остаточно: ми маємо приклад, для інвестороів, що в україні можна заробляти на українських фільмах.

то - мега-перемога!

03.01.2018

багато людей помилково вважають, що в боротьбі головне - щось знищити. насправді це мрія раба, який ніколи не мав нічого свого. у боротьбі головне - побудувати/створити/запровадити щось краще. тоді те, що ви хочете знищити, втрачає свою актуальність, значимість, переваги.

телевізійний простір в Україні - термін умовний. він є, але в основному переповнений продуктами з Росії або для Росії. можна до посиніння називати рускі канали зомбоящиками чи гамном, але їх передачі дивляться і вони ними впливають на свідомість своїх громадян.

типова аудиторія українських телеканалів - безробітні, домогосподарки, мешканці сіл і трохи молоді... наші ЗМІ давно не є предметом фетишу соціально активних прошарків населення.

нам слід задуматися, як створити свій флагманський телеканал. цікавий, професійний, динамічний, який би хотіла дивитися не тільки аудиторія з зацікавлених, на чому зараз вигрібають кілька маргинальних каналів, що осідлали дармового коника з поганялом "протестний електорат", але і представники пересічної аудиторії.

створення рейтингового флагманського каналу, створення касового фільму, створення цікавої фм, а далі - за списком і буде справжньою боротьбою..

08/01/2018

одна з найпопулярніших американських акторок українського походження, а нині вже і режисерка, Катерина Вінницька Katheryn Winnick святкує Рождество серед родини.

08/01/2018

українські сценарії випереджають українське кіно років на 50. в цьому наша біда, але в цьому і наша сила. у нас є що знімати - залишилося навести порядок у кіноіндустрії.

10/01/2018

welcome to reality це, коли ти, комунікуючи з представниками діаспори, щоразу мусиш їм пояснювати, що не будеш просити у них гроші.

другий місяць складаємо план фільму про одного гідного українця. трафік насичений, бо він поводився однаково активно у Штатах та Україні. що замолоду, що у зрілому віці.

достойна людина, про яку прекрасно відгукуються його командири та підлеглі в Америці, а він там був командиром в елітному військовому підрозділі, так і в Україні, де він нагадував невгамовний еnergizer.

от, скільки ми знаєммо людей, які починали з нуля і ставали мільйонерами? а він зумів. нажаль загинув в українсько-російській війні.

робота має вийти цікавою, як для нас, так і для Америки. найцікавіше, що представники української діаспори (політичної) на початках не вірили, що проект фінансується Україною.

у них на генетичному рівні вже вписано, що раз звертаються з України, значить будуть просити грошей. а сьогодні одна старенька родичка героя розплакалася, бо думала, що "Україна про нас вже забула". потім до скайпу підсів її чоловік, вчений, і каже:

- те, що зараз відбувається на Сході України, має всі ознаки вітчизняної війни. а на материкові про це говорять?

11/01/2018

знаєте про що я мрію? у мене є дві чоткі мрії. споріднені. тобто, їх можна об'єднати в одну.

щоби якийсь варят дав на українське кіно ярд баксів і, щоби по всіх країнах юропі у їх кінотеатрах в найкращий час показували українське кіно.

нє-нє, ілюзій я не виплекав.

просто тоді жодна сука більше не скаже, що українська кіногалузь афігенно розвивається. просто їй бракує трошки бабла та трошки кінотеатрів.

та дай нам Бог, для початку, заповнити глядачами на українські фільми ті кінотеатри, що є!

і шануймося, бо ми того варті!!!

11/01/2018

інформація для тих, хто ностальгує за старими добрими фільмами. "казка про гроші" дивиться дуже легко, бо сприймається римейком тих старих і добрих "вечорів на хуторі біля диканьки", але з вкрапленням новітніх технологій. які, зрештою, не заважають. хто хоче не адреналіну, а простого душевного спокою, то йдіть на перегляд. не пошкодуєте.

25 січня у кінотеатрі «Планета кіно» ТРЦ «Блокбастер» (проспект Степана Бандери, 34В, метро Петрівка) прем’єрний показ "Казки про гроші"

12.01.2018

сумно, якщо чесно

два тижні, не дивлячись на касові успіхи, всі, хто вважав за потрібне, встигли написати про Дзідзє якесь фе. у цьому колоритному потоці оцінок ще можна зрозуміти нішових естетів або кіно-гурманів. але, курва, коли до цього хору приєднувалися кіномиСТці, які вже не раз мали змогу довести, чого вони варті, то ставало моторошно за державу.

і ніяка сука, яка вважає себе кіноспецом, не написала, що в кіно основне - ОБРАЗ. погляньте на зовнішність Луї де Фюнеса. кому він міг сподобатися? а от панікер Жюв, повний дебіл Крюшо, ганстер Леопольд, багач Барньє, нямля Боскьє, магнат Рубьє, жаднюга Гарпагон пішли на ура.

багато з вас щойно пригадали ті класні смішні образи. те саме і з Дзідзьом. якщо цей образ засунути у відшліфований сценарій, очистити від рагулізму, добавити добродушності, яка при зовнішності Дзідзє піде на ура, підкинути побільше смішних історій, то у нас буде шикарний і цікавий комік.

всім - добра!

13.01.2018

1