неділя, 7 лютого 2016 р.

Олег Ущенко: Про мольфарку

приходе до мольфара конкретний чувачок. на вулице - його джьип і джьип супроводу. як сі має, кладе на стів тисічу дулярів і сумно зітхає. мольфар зиркнув на него зпід густезних сивих брів, погладив жовті прокурені вуса і тихо спитовси:
- ви в мене не перший раз?
той круте головов, що нє:
- прошу прощенія, я з києва. голова іногда болить.
- як ви лікувалисі!

- все, як ви совєтовалі. натерал купленою у вас за 10 тисяч баксов расой, собраной с красніх цвєтков на івана купала. куріл порошок с сушоних редкосних жаб, которій покупав у вас за пять штук баксов, втірал редкосну звйоздную піль, которую ві мне продалі за 50 штук, делал аплікаціі грязі з тропінкі едонорога по 10 тисяч, піл чай із цветков щастья с вашего огорода в другом измерении по 20 тисяч...
- і болит далі?
- боліт, зволоч...
мольфар зробив мудрий писок і каже:
- дуже складний випадок. мені тра порадитисі з духами.
вихода на двир, вдов перед охоронцями, що хоче до вітру, а сам городами до сусідки.
- поможьи, бо єден пів року їзде до мене голову лічьити. я му вже і сушені курічки продавов, і дощівку з старої баривчинки..
- я би тебе за твої розцінки сама застрілила, скривиласи стара... тепер навіть віру, що він слабий на голову...
- дам дисіть тисіч!
- бігме!
- а-йа!
привів ї до себе до хати, сказов, що духи сказали му, що помочьи може єно сіся мольфарка, і втік на двир.
та дивиси, що хлопа такой болит, а на вулице єго джьип і купа збуїв, та і сусід пообіцьив десіть тисіч долярів. подумала, що її стане.
підійшла до хлопа. поклала му перше єдну руку на голову, тогди другу, а так обидві. погуділа добрих пів години, а потім шептула му на вухо:
- я тобі зара щось скажу, але бис нікому ні слова, бо тогди всі чари пропадут і треба буде зачьинати всьо спочьитку. бо тобі дуже сильно пороблено. виджу недобру стару жінку...
- ми з тещею не перестаємо жертися.
- спробую помочьи... дивітси аби ніхто того не чув, що я вам зара скажу.
киянин перелякано закивав головою, що мовчатиме і налякано витер рукавом блюзи зимний піт.
стара нахилися над його вухом, він аж відчув таємничий жар її дихання, і прошепотіла:
- поп'єш три дні ношпу і всьо має пройти...

Немає коментарів:

Дописати коментар