понеділок, 22 лютого 2016 р.

Посвячення прапорів групи «Схід та Захід єдині», та нагородження волонтерів-активістів у Шумську…




20 лютого 2016 року на Площі Героїв Майдану в місті Шумську на Тернопільщині проведено мітинг-реквієм до Дня Героїв Небесної Сотні "У небі будуть вічно молоді 100 ангелів - болюча наша рана".

Участь у заході взяли: голова райдержадміністрації Юрій Головатюк, голова районної ради Тарас Корець, міський голова Володимир Плетюк, депутати районної та міської рад, представники духовенства, трудові колективи підприємств, установ, організацій, представники волонтерської групи ГО "Схід та Захід єдині", учні навчальних закладів міста, громадськість і представники ЗМІ. Під час мітингу-реквієму було освячено прапори ГО "Схід та Захід єдині".

Прапори стяги завжди з давніх давен були джерелом могутності війська, громади тощо. Волонтерська група ГО «Схід та Захід єдині» в пам'ять величних діл предків у день 20 лютого який увійшов в українську історію як такий що явив світу нових героїв Небесної сотні вирішила освятити свої прапори. Та перед тим як описати урочистості в Шумську процитую самого себе з однієї своєї наукової статті що таке поняття прапори і чим вони були для наших предків українців-русичів.




















«Серед істориків завжди точилися суперечки щодо походження термінів “корогва”, “стяг”. Не вщухають вони і донині. Декотрі дослідники виводять походження назви “стяг” від варязького “stang” – держак із знаком , первісно такі “станги” з фігурними знаками, а пізніше з полотнищами уміщувались на човнах вікінгів”. Ще інше слово “хоругва” пов’язують з польським підрозділом “chorogien” – хорогва. Та якщо звернутися до аналізу давніх актів та літописів русичів, можна з впевненістю говорити, що слова “прапор”, “корогва”, “стяг” мають давньоукраїнське (староруське) походження і з’явилися в лексиці русичів задовго до появи “на шляху з Варяг у Греки” норманських дружин. Чи появи у західних наших сусідів поляків дієвих кінних підрозділів, що дивували світ своєю хоробрістю і вмінням. Адже поділ війська на хоругви відбувався значно пізніше появи цих слів у давньоруських літописах. Найвірогідніше, слово “корогва” це видозміна з часом праслов’янського, що на сьогодні дійшло до нас у латинській транскрипції “korggy”. А от без змін до нашого часу дійшли слова “прапор”, “стяг” і є найбільш уживаними словами саме в українській мові у порівнянні з російською (знамя, флаг і ін.). З XІІІ ст. і до кінця XVІІІ ст. ці назви найчастіше відмежовують військові символи від інших і взагалі є найбільш уживаними для означення усіх різновидів прапорів. Термін “хоругва” (“той, що веде” – грецьк.) у козацькі часи запорожці об’єднали з давньоукраїнським “корогва”, і безумовно, він набув ще більш символічного значення. Усі ці символи набули військових рис на Запорізькій Січі і мали таке ж призначення, як західноєвропейські, і схожу до них форму.

Якщо ж вдаватися у деталі і пояснення, то термін “хоругва” в Україні був означенням військових підрозділів, цехів, громад, що відносилися до тієї чи іншої території, і, звичайно, термін “хоругва” вживався з прийняттям християнства як визначення церковного прапора. В епоху середньовіччя хоругва (прапор) була репрезентацією окремої державної формації, могла бути символом княжого війська чи представляти особу самого князя-полководця, а також виражала ту чи іншу віру, чи певну політичну ідею, і атрибутика, яка була зображена на самому полотнищі хоругви (прапора, знамена і ін.), змінювалась у відповідності до канонів написання зображення, прийнятих у тій чи іншій вірі чи організації. Навколо хоругви гуртувався своєрідний штаб – князь, воєвода, тисяцький і ін. а вої мали клич. Як приклад, можна навести рядки з лицарської пісні часів Великого князівства Литовського …“Наші Багародіцу Завелі”. Розташування хоругви визначало місця дислокації військових підрозділів на полі бою.» ( http://banderivets.org.ua/vijskovo-morski-tradytsiyi-u-prapornytstvi-ukrayiny.html  ).

Чому я так детально зупинився на означенні поняття прапор, та тому що для моїх побратимів з ГО «Схід та Захід єдині» волонтерська участь у війні що зараз точиться на сході України є справою честі, а прапори з давніх давен символізують вояцьку честь, тепер в нас і честь волонтерську. Ми опікуючись більш ніж тридцятьма зєднаннями та підрозділами ЗС України, правоохоронців, національних гвардійців, прикордонників розуміємо що без нашої добровільної волонтерської допомоги їм було б набагато важче, стійко стримувати ворога. Отож у Шумську після посвячення пам’ятника героям Небесної сотні, священники українських церков освятили наші стяги. Полотнище прапора групи «Схід та Захід єдині» це поле зелено-оливкової барви (символізує волонтерсько-ратний труд моїх побратимів), на якому розташовується великого розміру наш шеврон (логотип) виконаний у національних синьо-жовтих барвах. Перед посвяченням з промовами до усіх присутніх звернулися: координатор нашої волонтерської групи по західній Україні, заступник голови ГО «Схід та Захід єдині» Василь Конько, координатор по півночі Тернопільщини, голова ГО «Схід та Захід єдині» Володимир Каніщев, капелан нашої групи в Шумську о.Миколай (Руслан Бабій) УПЦ КП. Прапорів ми освятили три великих, у відділення групи в Шумськ, Тернопіль і на Донбас в зону бойових дій для наших хлопців на чолі з координатором по зоні «АТО» Едуардом Хатмулліним. І ще два маленьких в кабіни наших волонтерських автомобілів якими ми вештаємось по передовій розвозячи бійцям допомогу. Учасники мітингу-реквієму - люди різного віку, багато молоді та дітей - хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих в бойових діях в  «гібридному АТО». Під час мітингу було покладено квіти до пам’ятного знаку героям Небесної Сотні, запалені свічки пам’яті. Я вже писав раніше що до Шумська на посвяту прапорів прибули наші побратими з Тернополя, Борщова, Озерної, Вишнівця та інших населених пунктів області. Перед мітингом-реквіємом  Володя Каніщев повіз увесь особовий склад групи що зібрався у Шумську у село Кути де розташовується колишній піонерський табір, є в нашої групи задумка (за ініціативи шумських хлопців) створити в ньому реабілітаційний центр для колишніх бійців-воїнів «АТО». А ще літом приймати у ньому дітей з прифронтового сходу, одним словом «Схід та Захід єдині» та про це детальніше опишу як центр запрацює. Районна влада Шумщини пішла нам на зустріч, за це їй велике спасибі.


































































































На завершенні мітингу-реквієму ми пошановували наших активістів врученням нагород. Керівництво обласної громадської організації "Спілка бійців та волонтерів АТО "Сила України", за представленням волонтерської групи «Схід та Захід єдині» нагородило орденом «Честь і Слава» Володимира Чабана та  Олега Тимошенка, це наші активісти в минулому воїни «АТО». Медаллю  «За гідність та патріотизм» громадської організації "Спілка бійців та волонтерів АТО "Сила України", за представленням волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині» нагороджено:  Ігоря Костюка, Олександра Ковальчука, Володимира Слюсарева, Петра Поліщука, Віктора Зелінського, Михайла Синишина, Віктора Вознюка,
Степана Ладана, Анатолія Бойчуна, Ярослава Брилінського. Грамотами-подяками відзначено Світлану Гоч та Володимира Чугаєвського. Десь посеред церемонії запримітивши як Василь Конько дивиться на рідні прапори що лопочуть на вітрі, підійшов і тихенько питаю: - що брате радіє військова душа твоя… Не то слово - відповів Василь, а пам’ятаєш скільки то кілометрів ми відгамселили по передовій… І тепер святимо прапори…
Звичайно що не обійшлося без пам’ятної фотографії з посвяченими прапорами біля монументу Великому Кобзареві. Після усього нас ще чекала разом з знімальною групою телекомпанії ТТБ у складі Світлани Шумної та Василя Панчука цікава мандрівка Шумськом, провела нам її непересічна особистість Тернопілля письменник, краєзнавець уродженець Шумська Сергій Сенюк. Я дізнався багато такого про Шумськ -  чого не дивлячись на мій досвід історика-архівіста все таки не знав. Наприклад що автор безсмертного, доброго і веселого роману про солдата Першої світової Швейка, Ярослав Гашек теж колись під час тої війни бував у Шумську…
Загалом у цей день відбувались ще літературні події у Шумську, вручення літературної премії видатного письменника Уласа Самчука. На урочистостях можна було побачити майданівця, поета Олександра Смика,   українського філософа, письменника, публіциста, доктора філософських наук, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка і багатьох інших знаних особистостей. Пан Петро подарував навіть для музею нашої групи книгу повість «Лицар і смерть» з дарчим написом. Повість розповідає про видатного нашого Гетьмана Війська Запорзького Петра Конашевича-Сагайдачного ( Гербу Побуг). Далі у вечері ми усім загалом вітали Володю Каніщева з його Днем народження, це була щира зустріч друзів, а таке не забувається…
На останок ще раз висловлюємо подяку усім нашим благодійникам та доброчинцям, колективу телеканалу ТТБ, Ларисі Михальській і знімальній групі що в цей день працювала разом з нами. Велика шана вам друзі…

Ігор Крочак, прес-секретар волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині»
(фото автора)

22 лютого 2016 року


Тернопіль – Шумськ – Тернопіль.

Немає коментарів:

Дописати коментар