Зранку на переході стоїть старша жіночка. Така зігнута, що, аби подивитися перед собою, мусить вигинати карок, як ми, коли хочемо глянути на небо.
Біля жіночки три сітки. Колись такі називали "авоськами". Одна наповнена картоплею, друга - кабачками, третя - капустою, морквою, цибулею.
Коли засвітилося зелене світло, я почав переходити, але побачив, що старенька не може впоратися з сумками.
