Пам’яті «Світляка» що загинув під Іловайськом…

«Вони полягли зі зброєю в руках як Великі древні вої Русі-України, як звитяжні і веселі навіть перед лицем смерті чубаті Запоржці, як освічені і величні УСуси, як запеклі і невблаганні бійці ОУН та УПА, як юні з «Небесної сотні»…»

Цей епіграф, цитата з моєї статті про Андрія Дрьоміна «Світляка» та його побратимів.

Андрію Дрьоміну «Світляку» меморіальна дошка у Тернополі, прийдешнім поколінням у приклад…

3 січня 2016 року Андрію Дрьоміну «Світляку» мало б виповнитися 34, втім 10 серпня 2014-го року його не стало – бій під Іловайськом став для нього останнім. Та у пам’яті побратимів УНСОвців та рідних Андрія він назавжди залишиться живим.

 На будинку, де жив український герой у місті Тернополі на вулиці Крушельницької, 51, було освячено меморіальну дошку з чорного граніту.

Прощання з загиблим бійцем "Азову" на Тернопільщині

                                                   

12-13 серпня 2014 року свій останній марш здійснив Герой Тернопілля, УНСОвець, боєць спецбатальйону МВС України «Азов» Андрій Дрьомін на псевдо «Світляк». Марш цей був не у тил противника і не на своїй бронетехніці, а з полів бойовищ до отчого дому у домовині і на плечах побратимів. А звідти ген-ген у вирій до Великих Воїнів України…