Олег Мікац проти заробляння дивідендів на війні

Олег Мікац – кадровий військовий, полковник, який сьогодні керує 169-м навчальним центром «Десна». Що таке війна він зрозумів у далекому Іраку, де у 2005 році служив миротворцем у складі українсько-польського батальйону. Навесні минулого року вирушив на Схід захищати країну від російської агресії. Олег Мікац – реальний «кіборг» який захищав донецький аеропорт з серпня 2014 року. Повернувшись із зони АТО, вирішив балотуватися до парламенту, оскільки зрозумів, яких змін сьогодні потребують як країна, так і Чернігівщина. 


На запитання, чому прийняв рішення іти в політику, полковник відповідає по-військовому: суворо, жорстко та конкретно. 

– Сьогодні є багато проблем, які потребують негайного втручання. Також хочу розставити всі крапки над «і» та відверто поговорити з тими «бізнесменами», які зараз маніпулюють виборцями, розповідають про свою нібито допомогу фронту, однак її, як такої, майже не було. 

За словами Олега Мікаца, йому не подобається, більше того дратує, коли різні багатії-бізнесмени, не знаючи, що таке війна, жодного разу не будучи під обстрілами, намагаються заробити собі на цьому політичні дивіденди. Полковник хоче, щоби люди знали правду. Про те, що відбувалося і відбувається на фронті, про те, що відбувається в політиці і державі. 

— Хочу, щоб люди розуміли, що є чиновники, які дуже хочуть приписати собі воєнні перемоги і стати в один ряд зі справжніми героями. Однак вони на те не заслуговують. 

Мікац знає, як вирішувати проблеми, бо, будучи військовою людиною, вміє чітко окреслити мету та добиватися необхідного результату. На його переконання, Чернігівщина – земля, багата унікальними ресурсами, які, на жаль, сьогодні обслуговують не громаду, а купку бізнесменів, які свого часу ці ресурси присвоїли. Тому кандидат у народні депутати переконаний, настав час повернути раніше «награбоване» людям. – Неприпустимою є ситуація, коли люди зі зв’язками у різноманітних держорганах поводяться як «господарі життя», а звичайні українці, на кошти яких утримуються всі ці структури, залишаються безправними, — пояснює свою позицію Олег Мікац. Він переконаний, що кожна людина, яка звертається зі своїми проблемами до державних інстанцій, має відчувати себе захищеною у правовому полі. 

Полковника обурює рівень життя чернігівців. Низькі заробітні плати, пенсії, відсутність соціальних гарантій, жахливі дороги, «убитий» громадський транспорт, «здичавілі» ціни на продукти харчування, ліки – це далеко не повний перелік проблем, з якими що дня доводиться боротися нашим людям. 

— Ось дивіться, ціни на послуги ЖКГ вони підняли в рази, а в Чернігові немає гарячої води. І ніхто за це не несе покарання. Це нонсенс, — обурюється Олег Мікац. – І у таких умовах деякі кандидати умудряються витрачати мільйони гривень на всілякі там концерти. За такі гроші можна серйозно укомплектувати військову частину чи закупити ліки для наших бійців, чи відремонтувати будинок у Чернігові. Але дехто надає перевагу показовим «понтам». 

Як військова людина Олег Мікац прекрасно розуміє, що сьогодні Україна потребує реформи оборонного відомства. Значною проблемою є соціальне забезпечення військовослужбовців, особливо житлом. 

— Ми повинні створити таку армію, яка дбатиме і забезпечуватиме всім необхідним кожного солдата та офіцера. Військовослужбовець мусить займатися винятково своєю професією. Все інше повинна забезпечити та гарантувати держава, — переконаний полковник. 

За словами Олега Мікаца, сьогодні Чернігів має дуже багато проблем. Їх усі необхідно негайно вирішувати. 

— Перш за все, потрібно реалізовувати великі інфраструктурні проекти: ремонт і будівництво доріг, безперебійне забезпечення жителів водою, ремонт очисних та каналізаційних систем, відновлення житлового фонду. 

Мікац переконаний, що реалізація таких проектів не лише вирішить інфраструктурні проблеми Чернігова, а й забезпечить місцеве населення роботою. Але найголовніша біда як міста, так і країни – це корупція. Тому основне завдання — викорінити корупцію в органах державної влади, що дасть можливість країні рухатись уперед і розвиватись.
ДЖЕРЕЛО