неділя, 19 липня 2015 р.

У Зарваниці завершилася Всеукраїнська проща

                                     


Урочисто у неділю 19 липня у Марійському духовному центрі в селі Зарваниця завершилася  Всеукраїнська проща 2015 року. У цей пам’ятний день зранку відбулася Архиєрейська Свята Літургія. Загалом за три дні прочан що знесли свої молитви до Всевишнього отця було понад ста двадцяти тисяч. Паломництвом  була представлена уся Україна, практично кожна область.

Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, завершилася Всеукраїнська та молодіжна проща до Зарваниці. У Богослужінні взяли участь Архиєреї УГКЦ, близько 300 священиків, представники влади і десятки тисяч паломників з різних куточків України та з-за кордону.
На паломництво прибули Апостольський Нунцій в Україні Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Президент Папської агенції KNEWA Монсеньйор Джон Козар (John Kozar) та особистий посланець Патріарха Венеції (Італія) Франческо Моральйі (Francesco Moraglia), Єпископський Вікарій Венеціанського Патріархату Монсеньйор Діно Пістолато (Dino Pistolato), які від імені Церков Канади, США та Італії висловили слова підтримки та солідарності з українським народом.




































Перед Святою Літургією Предстоятеля УГКЦ привітали військові, учасники бойових дій, які випустили у повітря білих голубів на знак прагнення українського народу до миру.
Проща присвячена святкуванню 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького та молитві за мир в Україні. Під час прощі відбулося відкриття благодійної виставки-продажу картин учасників І Всеукраїнського живописного пленеру «Тобі, Богородице! Зарваниця-2015», яку благословив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Після Святої Літургії Голова Тернопільської ОДА Степан Барна нагородив посмертно учасників АТО, які загинули на Сході України. Нагороди отримали їхні матері та дружини, які прибули на прощу. Блаженніший Святослав кожну з них благословив, а відтак освятив каплицю св. Юрія, збудовану старанням керівництва Тернопільської ОДА на честь загиблих героїв.
На прощу разом з  матерями наших земляків, загиблих українських героїв прибула мати і Віталія Лотоцього, Галина Станіславівна. Боляче що нагороду Орден «За мужність» III ступеня, (посмертно) вона отримала в день народження сина. Так-так герою воїну за призванням,  десантнику Віталію Лотоцькому, що колись побував з миротвочою місією української бригади у Іраці (у складі польсько-українського підрозділу мав навіть бойову нагороду Війська Польського), виповнилось би сьогодні 36-ть років. На фронт російсько-української війни 2014-2015 років на Донбасі він пішов добровольцем. Ми з Василем Конько координаторрм волонтерської групи, громадської організації "Схід та Захід єдині" на Тернопільщині і в Західному регіоні України неодноразово довозили Віталію та його підрозділу у блокадне Дебальцеве  зимою 2014-2015 років волонтерську допомогу від нашої групи, та передачі з дому. Один раз навіть під час обстрілів він прикрив своєю БМП «бусик» мого побратима Василя Конько під час повернення волонтерської машини з бойових позицій з прорваними ворожими осколками шинами коліс. І в останні свої бої він пішов добровольцем, перед їхніми шанцями було бідбито більше чотирьох ворожих танків. Хоча міг і не зголошуватись мав вже лютому 2015 відбувати з фронту. Це воїн яких український народ  шануватиме у віках. У героїчній 128-ї окремій гвардійській гірсько-піхотній Туркестансько-Закарпатській двічі Червонопрапорній бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України пам’ятають про нього. Ми в одному з літніх рейдів спілкувались з хлопцями і згадували Віталіка.



















































 А у неділю 19 липня 2015 року мій побратим Василь Конько підтримував матір свого друга разом з головою ТОДА Степаном Барною, коли вона згорьована виходила отримувати нагороду по сходам Меморіалу-каплиці Святого Юрія Побідоносця у Зарваниці. Тяжкий щем і біль стискав моє серце коли дивився через об’єктив фотокамери на сльози матерів, дружин, сестер, дітей...Перед очима ж виступали їхні сини, чоловіки, брати, татусі усміхнені і рішучі. Які на своїх БМП та танках наступають на ворога, прикривають своїх, вивозять поранених. До болі в вухах викликають по раціях вогонь артилерії...Та чи опишеш все, але це обов’язок воєнкора.
І дуже добре що саме на території Марійського духовного центру у Зарваниці відкрито та осв’ячено на честь Героїв «Небесної сотні» та Героїв російсько-української війни на Донбасі у XXI столітті,  такий меморіал. Туди щороку приходять сотні тисяч паломників, отож пам’ять житиме...








Ми зобов'язані пам’ятати про цих Великих воїнів вічно ! Слава Україні !
За матеріалами українських ЗМІ, та з особистих споминів.


Ігор Крочак, військовий історик та прес-секретар волонтерської групи «Схід та Захід єдині» (фото автора)

Немає коментарів:

Дописати коментар