Умовно програма
фестивалю має складатися з чотирьох великих рубрик. Доповіді, концертні виступи
та інтерактивні заходи мають групуватися відповідно до цього розподілу.
Перша рубрика
присвячується українській церковній традиції, що може розглядатися як
найголовніше культурне надбання Великого Князівства Литовського . По звільненні правобережних територій
Київської Русі литовці відновили київську митрополію, що була узурпована
володимиро-суздальськими князями у часи татаро-монгольської деспотії.
На посаду
київського митрополита був поставлений болгарин Григорій Цамблак, що вважається
одним з найвидатніших гімнографів східної церкви. Зусиллями Цамблака та його
оточення було сформовано величезний корпус літургічних текстів, так званий
болгарський розспів, на базі якого постали всі локальні церковні співацькі традиції
української церкви, починаючи від острозького розспіву аж до обіходу
Києво-Печерської Лаври. Якою мірою він співвідноситься з власне болгарською
літургічною традицією, є відкритим питанням, адже ця традиція до наших днів не
дійшла. Проте ми маємо факт експансії цієї традиції у візантійську гімнографію
в лиці Іоана Кукузела, що запровадив нову стилістичну парадигму, так званий пападичний
стиль, що згодом витіснив монодичний калофонічний спів. На підставі низки
типологічних порівнянь можна припустити, що саме у болгарському розпіві були
закладені найважливіші стилістичні засади українського літургічного стилю, як
композиційні, так і виконавські. Саме в цей період стартує «другий балканський
вплив», що мав величезне значення для літератури, іконопису, музики та
богослов’я усієї руської церкви. Врешті, з відновлення митрополичої кафедри
починається «офіційна» історія української помісної церкви, нащадком та
головним проводом якої є греко-католицька церква.
В цій рубриці
мають бути прочитані доповіді історичного, еклезіологічного, філологічного та
мистецтвознавського напрямку, які будуть оздоблені музичними ілюстраціями:
1. Програма з літургічних
наспівів української церкви від Цамблака по Києво-Печерський розспів;
2. Програма,
присвячена «Почаївському богогласнику» - найповнішій збірці позалітургічних
духовних пісень, так званих псальмів, виданій Василіанським орденом у Почаєві в
кінці XVIII століття, що об’єднала пам’ятки різних часів. Трансляторами цього масиву у
народній традиції були мандрівні діди-лірники, проте первісно ці тексти були
орієнтовані на інтелектуальне середовище, насамперед міщанське. Збірка являє
собою унікальний зразок польсько-руського інтертексту, з різноманітними
лексико-стилістичними шарами. Програму презентує українсько-польський проект “Melius Abundare” (Мацей Казінський, Сергій Петриченко та Данило
Перцов);
3. Програма,
присвячена традиції української духовної лірики від ранньобарокових до пізньоромантичних
часів. Виконавці – гурт «Хорея Козацька» під проводом Тараса Компаніченка.
Друга рубрика
об’єднує проблематику фольклору та народної творчості, що також є однією з
потужних складових ВКЛвського культурного спадку. Саме в цей період формуються
традиції думи, балади та ліричної пісні, що на довгі віки стають носіями
українського духу. Очікуємо доповіді про генезу лірично-баладової традиції, про
балтський субстрат в українській етнографії та антропології, а також про
історію, етнографію та фольклор Полісся та Волині. Музична частина
складатиметься з наступних програм:
1. Виступ
лемківської співачки Юлії Дошної та польського лютніста Антонія Пільха, що підготували
програму з пісень Червоної Русі, зафіксованих наприкінці ХІХ століття польським
фольклористом Оскаром Кольбергом. Наразі цей масив майже втрачено, як через
внутрішньокультурні (галицьке нацдемівське просвітництво), так і через
зовнішньополітичні фактори (насамперед сумнозвісна «операція Вісла») Проект
Антонія Пільха реконструює цей масив у його гіпотетичній первісній якості, коли
ці пісні ще були частиною загальноєвропейського ренесансового культурного
контексту;
2. Своєрідною
антитезою польському дуету виступає львівський проект «Татуш Банда» Любомира
Маріяша та Олени Єременко, що трактує лемківський та червоноруський фольклорний
матеріал у жорсткому фолк-роковому штибі. Ансамбль заспіває старовинні
русинські пісні, а також матеріал з кольбергових записів (цей рік об’явлений
Міністерством культури Польщі як «рік Кольберга»);
3. Український
фольклор в контексті європейської музичної традиції представить київський
ансамбль «Нова радість» (Сергій Охрімчук, Анжела Зайцева, Данило Перцов та
Любомир Маріяш);
4. Автентичну
фольклорну традицію Полісся проілюструє відома народна співачка Домініка Чекун
з села Старі Коні Зарічненського району Рівенської області у дуеті з Данилом
Перцовим;
5. На завершення
«фольклорного блоку» - доповідь, виступ та танцювальний варштат голови
фольклорної кафедри вільнюської музичної академії, видатного литовського фольклориста
Ритіса Амброзявичуса.
Третя рубрика
присвячена східноєвропейському інтертексту, на тлі якого з’являється ВеликеКнязівство Литовське і в якому надалі опиняється його культурний спадок. Брак культурних
текстів доби розквіту цієї держави компенсується значною кількістю європейських
музичних, літературних та мистецьких пам’яток, які в тій чи іншій мірі дотичні
до цього простору. Очікуються доповіді з історії, генеалогії, культурознавства,
літературознавства та військової справи. Музична програма має такі складові:
1. Київський ансамбль
ранньої музики “Quercus” (Михайло та Ольга Качалови, Данило
Перцов та Олена Єременко) запрезентують пам’ятки пізньоготичної та ранньоренесансової
доби, що дотичні до культурного простору ВКЛ, починаючи з творів великого французького
композитора та поета Гійома де Машо, що в якості довіреної особи Жана Люксембурського
очолював чеське посольство до Литви, кінчаючи поліфонічними шедеврами з
чеських, польських та сілезійських музичних манускриптів (Kras52, Codex Specialnik, «Львівські фрагменти», Franusow cancional, Glogauer Liederbuch та ін.)
2.
Українсько-польсько-литовську музичну культуру епохи «золотої доби» Речі
Посполитої представить україно-американський проект Sarmatica (Олега Тімофєєв, Данило Перцов, Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук,
Анжела Зайцева, Михайло Качалов та Мартін Няга). Створена цим ансамблем
програма, присвячена найзагадковішій, найбільшій та найдавнішій пам’ятці інструментальної
музики Східної Європи доби високого Ренесансу – Львівській лютневій табулатурі,
познайомить слухача з тим розмаїтим та високохудожнім культурним контекстом, в
якому визрівала музична культура Польщі, Литви та України.
3. Започаткований
американським лютністом Олегом Тімофєєвим під час перебування у Києві ансамбль “Primavera” познайомить слухача з литовським манускриптом
ранньобарокової доби - Віленською органовою табулатурою або Сапежинським
кодексом. Окрім оригінальних текстів невідомих литовських композиторов будуть
зіграні твори великого італійського композитора Джіроламо Фрескобальді, творчість
якого складає приблизно половину матеріалу цієї пам’ятки.
4. Сольний виступ
Олега Тімофєєва познайомить слухача з «золотою добою семиструнної гітари», що є
з’єднуючою ланкою між раннім романтизмом Речі Посполитої та російською музикою.
Прозвучать твори зі збірок, видаваних Йожефом Шихрою на початку ХІХ століття.
5. На завершення -
програма з творів Огінського, Шопена, Лизогуба, Лисенка, Чюрльоніса та
Шимановського запрезентує ретроспективу ліричної мініатюри від сентименталізму
до неофольклоризму на теренах польсько-литовсько-руської Республіки. Виконавці
– Данило Перцов, Тарас Компаніченко, Мартін Няга та Анжела Зайцева.
Четверта рубрика представляє
ВКЛ у контексті української історії, зокрема в контексті козацтва. Крім
генеалогічних та історичних доповідей плануємо концерт гурту «Хорея Козацька»,
що представить розвиток української героїчної пісні від геральдичної поезії до
пісень доби визвольних змагань початку ХХ століття. На завершення – невеличкий
концерт електронної та електроакустичної музики за участю Віктора Пушкара,
Марка Холонєвського (Польща) та Данила Перцова (можлива участь Катерини
Заволоки).
Аналітична записка підготовлена спільно з Данилом Перцовим та Тетяною Кохановською відповідно до означеного на стратегічній нараді посиленням просвітницького напряму діяльності ГО Інформаційний центр "Майдан Моніторинг"
Володимир Ханас
Посилання на цікаві для нас заходи
Немає коментарів:
Дописати коментар