Діалектизми Угрині

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані в Угрині:

• босаки — босоніжки
• бурти — сукняне взуття
• жидик — птах, який перед дощем квилить
• закоп'янки — вид чобіт
• карніші — карнизи
• кобрак — тепла безрукавка
• марок — прилад для проведення рядків на полі
• палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
• райтки — штани-галіфе
• сволок — брус, що підтримує стелю
• тирба — суп із кукурудзяного борошна
• шмір — мазут
• япко — яблуко 
• банєчок — чашка
• ябчанка, ябчєнка — зупа з яблук
• ягодянка — зупа із ягід
• балакати — говорити
• восипка — зерно
• путня — відро
• видіти — бачити.

Діалектизми Чорткова

Місто розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Чорткові:

• босаки — босоніжки
• бурти — сукняне взуття
• жидик — птах, який перед дощем квилить
• закоп'янки — вид чобіт
• карніші — карнизи
• кобрак — тепла безрукавка
• марок — прилад для проведення рядків на полі
• нанашка — хресна мама
• палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
• райтики — штани-галіфе
• сволок — брус, що підтримує стелю
• тирба — суп із кукурудзяного борошна
• шмір — мазут
• ябчанка, ябчєнка — суп з яблук
• ягодянка — суп із ягід.

Діалектизми Білої

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Білій Чортківського району:

• без (бузок);
• баба (снігова баба);
• борознєк (личинка хруща);
• ґєрґачка (вигнута хрящова частина гортані; адамове яблуко);
• пирийка (пирій);
• терло (місце в річці, де нереститься риба);
• храбуст (мала зелена головка капусти);
• щівник (кінський щавель).

Діалектизми Буданова

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Буданові:

• бабуля (згрубіла назва баби);
• глицє (велика голка);
• граса (вила з тупими кінцями (кульками), якими насипають картоплю);
• дзядзьо (дід);
• дідуля (згрубіла назва діда);
• завізно (переповнено, скупчено);
• заселити (просунути у вузький отвір, наприклад нитку в голку);
• затильник (задня дошка короба воза);
• мамуля (згрубіла назва мами);
• мамця (пестлива назва мами);
• моравка (дерен);
• мороз з вочима (сильний мороз);
• татура (згрубіла назва тата);
• чинити (наповнювати, начинювати (кишку), виготовляючи ковбасні вироби)
• шкробати (чистити молоду картоплю).

Мовні особливості Великої Березовиці

У селі Велика Березовиця  побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Великій Березовиці:

Професійний сленг сантехніків

Татьяна Левченко
дюймовочка - труба діаметром 1 дюйм (25 мм)
американка - роз'ємна трубна деталь
утюжок - пристрій для зварювання пластикових труб
штани - розгалуження труб
повітряник - кран, через який спускають (стравлюють) повітря
мертвячка - фіксована опора

Що означає слово "бербелити"?

Willi Hess Таке враження, що не стане тих, чиї батьки пережили голодомор - і забудуть люди багато слів. Бо ніколи не чули їх від батьків, на Слобожанщині. Сумно. Кляті комуняки зробили таки свою чорну справу.
Бербелиця - невелика діжка, де тримали молочні продукти, як зараз називають набіл та сири. А могли й налити паленки, самогону. Може слово бербелити означало "пити багато, як із діжки". А може просто виготовляти оті самі бербелиці. Слово чув у дитинстві від матері, бербелицю бачив, бо мати не підпускала, аби пустуючи не вимазюкали із сестрами. Як і до сепаратора, що ним знімали вершки. Аби не зламали. Але спитати зараз, що воно означало, оте бербелити, вже давно ні в кого.