Нинішній день для мене був дуже важливим. Я мав стерегти, коли на небі з’явиться перша зірка. Кортіло подивитися, що робиться на кухні, бо не давали спокою аромати. Ще я мав бути в курсі чи цілував Ігорко Оксану, коли їхали на санках, Бровко вертів коло мене хвостом, натякаючи, що не погано було би побавитися. Я підкидав в гору сніжки, а він їх майстерно лапав, підстрибуючи. Ми обидвоє ту справу страшенно любили.
Показ дописів із міткою спогад. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою спогад. Показати всі дописи
четвер, 7 січня 2016 р.
субота, 21 листопада 2015 р.
М.Герасимчук: Спогад про Майдан
Микола Герасимчук Я ніколи не забуду того дня коли починася майдан у Тернополі.Опишу самий самий початок.Прийшов роботу з клумаком топто великий салафановий пакет в якому були валянки ,теплий одяг сало і хліб.Знаєте я зібрався на майдан у Київ.Обманувши начальство що їду до хворої мама і написав заяву без збереження заробітної плати на тиждень,трошки впиралися але відпустили. Додому не заходив прям ходом до жд.вокзалу квитів до Києва на ближній часне було
пʼятниця, 21 серпня 2015 р.
Микола Козирєв: Згадка про ГКЧП
Сегодня вспоминаю ГКЧП. 19 августа 91-го утром я услышал эту новость по радио и сказал маме, что надо срочно ехать в Москву. Как народный депутат СССР я торопился, понимая, что надо быть там уже сегодня. Отпуск в деревне продлился только 4 дня. На попутной доехал до Минска, и там оказался в мучительном положении: как ехать дальше - самолетом, чтобы быстрее, или поездом. Из опасения, что как член оппозиционной Межрегиональной депутатской группы (МДГ) могу быть задержан в аэропорту, решил добираться поездом. Выстоял очередь в общей кассе, наслушавшись жаркой дискуссии. Аудитория делилась на за и против ГКЧП примерно пополам.
субота, 22 листопада 2014 р.
Олена М. Спогад про Майдан
Озираючись назад та повертаючись до подій Майдану Гідності… розумієш, що вибору як такого і не було. Не стояло питання піти чи ні. Свобода, життя… А є життя без свободи? Для мене напевно ні. Якою б комфортною не була б в’язниця, вона залишиться в’язницею. Чи було страшно? Так. Усі мають страх, однак він притупляється, коли думаєш, в якій країні ми прокинемося завтра. Спочатку Майдан був мирним. Люди вийшли, бо набридло що нас влада мала за «бидло», «отару овець»… Угоду про асоціацію з ЄС відклали, а замість свободи ми отримали «диктаторські закони»… Фактично країна опинилася під диктатурою, без захисту прав і свобод людини, доступу до інформації, свободи слова.
Підписатися на:
Дописи (Atom)