Mykola Dzubinsky: Про референдуми в Словаччині

І ще раз про референдуми - та з чим їх їдять. Напишу довшого поста на прикладі Словаччини - щоб це показати.

В Словаччині ініціювали 8 референдумів.

Перший був в 1994. Питання стояло - чи потрібно демонструвати джерело коштів на приватизацію. Ініціатива виходила від "Союзу робітників Словаччини" з його головою - муляром Любтаком. Результат передбачуваний - на референдум прийшло 20%, референдум був недійсний.

Другий референдум був оголошений в 1997. Спочатку він стосувався лише одного питання - прямих виборів президента (тодішній президент Ковач конфліктував з місцевим кучморилим - ПМ-ом Мечьяром). Мечьяровці свідомо "доточили" питання про НАТО, про ядерну зброю (ніби їм хтось то пропонував) та про розміщення чужих військ. Все це робилося як з тактичною ціллю "нашкодити Ковачу", так і з більш стратегічною - ізоляції Словаччини для дєрібану та, вже знаючи, що саме через мечьяризм Словаччину у першій хвилі до НАТО не приймуть, - щоб показати "ми до НАТО і самі не хочемо".
Потім мечьяровці нахабно викреслили питання про прямі президентські вибори, багато людей свідомо не йшло голосувати - щоб не завадити НАТО-перспективам Словаччини. Результат - 10% голосувало, референдум був недійсний. (Взагалі-то, словаки мали велииииике щастя, що зуміли в 1998 позбавитися чмошніка, злодія та, фактично, вбивцю Мечьяра - ну але це тема вже іншої розмови)

В 1998, розуміючи, що мають великі шанси програти вибори, мечьяровці знову вирішили поманіпулювати виборцем. Як справжні "защітнікі трудавога народа", розікравши перед тим 3/4 економіки Словаччини, хотіли заблокувати приватизацію кількох великих підприємств, де їм гарно кралося і без приватизації, а у разі приходу до влади їх противників ті би мали "зв'язані руки". І будучи "попеченими" на рефередумі 1997, мечьяристи "об'єднали" дати виборів до парламенту та референдум - мовляв, "прийде більше".
Результат був дуже цікавий. Рятуючи свою країну від втрати європейської перспективи у вигляді продовження існування режиму Мечьяра, на вибори прийшли 84,24% (!) відсотки виборців. Проте у референдумі взяли участь...лише 44,25 % - відповідно, референдум був знову нечинний.

В 2000 році мечьяристи хотіли реваншу - зініціювали реферндум про дострокові вибори. Але знову програли - на референдум прийшло лише 20%, референдум був нечинний.

І лише наступний референдум, в 2003, про членство Словаччини в ЄУ був чинним - прийшло 52,15%.

Наступний референдум знову був спробою маніпуляції - бо опозиція розуміла, що до виборів 2006 влада, після вступу Словаччини до ЄС в 2004, отримає достатньо коштів від ЄС через структуральні фонди, якими можна буде "робити добрі справи" - та, відповідно, підвищити своє реноме серед виборців. Тому опозиція (головно Смер комсюка Фіца) ініціювала в 2004 референдум про передчасні вибори.
І знову референдум не був чинним - прийшло лише 36% виборців.

Наступний референдум, 2010 року, був ініційований "групою лібертаріанських "троха ідіотів"" (а таких в постсоц країнах - десь як їх ніби-то протилежності - "барцов за права трудящіхся"). Було кілька питань, і, по-суті, таким чином робили промоцію новій майбутній партії - тов. трохи лібертаріанця, трохи ідіота (Г/С)уліка. Результат - 23%, референдум недійсний.

Свєрбілка деяким продовжувалася далі, і у 2015 був організований гомофобами анти-гейський референдум (причому, одне з 4-х питань Конституційний Суд апріорі забракував). Результат був знову передбачуваний: 21% прийшло - відповідно, референдум недійсний.

Так от які висновки?

1) Виглядає, що 20% - "магічне число". Яке характеризує у суспільстві наявність груп з відхиленням у той чи інший бік (часто громадяни перебувають одночасно у кількох групах).

2) Мінімум 50% участі для того, щоб референдум був дійсним - абсолютно _правильне_ рішення словаків. Нема жодних підстав приймати якісь правничі рішення, якщо хоча би половина країни в них не зацікавлена.

3) Референдум в Нідерландах прихильникам асоціації ЄС з Україною було легше "забойкотувати", ніж виграти.

Також