У державному архіві Тернопільської області відкрилась виставка "Чорнобильська трагедія"

26 квітня 2016 року у 30-ту річницю катастрофи на ЧАЕС в державному архіві Тернопільської області відкрилась виставка "Чорнобильська трагедія".

У виставці використано документи та світлини з фондів ДАТО. Виставку відкрив вступним словом директор ДАТО Федір Полянський. На відкритті виступили члени ТОО "Союз Чорнобиль України" Ігор Вітенько, Наталія Дереновська та заступник голови цієї організації Олександр Деркач. Про тематичне наповнення виставки розказала автор експозиційного плану виставки, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів ДАТО Оксана Ковальчук.

Чорнобильська трагедія

В держархіві Тернопільської області підготовлена виставка під назвою «Чорнобильська трагедія». Минає тридцять років відтоді, як страшна біда прийшла на Полісся, зачепивши своїм смертоносним крилом Україну, Білорусь, Росію, Латвію, Польщу та інші країни світу.

Чорнобильська катастрофа - екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований, і в довкілля було викинуто тонни реакторного радіоактивного палива. Радіоактивні частинки потрапляли на поля, ліси, воду, будинки, вражали людей, все живе. На землі спостерігалося перевищення радіаційного фону в тисячі разів.

Вибухи продовжувалися майже два тижні. Пожежа до того ж перекинулася і на покрівлю сусіднього реактора. З моменту вибуху 4 – го блоку в зоні реактора було ще майже 40 пожеж. Щоб зупинити пожежу і ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, з гелікоптерів було скинуто більше 6 тонн свинцю і піску.

Рівень радіації в епіцентрі вибуху в ту ніч сягав до 2000 рентген в годину: за 18 хвилин – смертельна доза.

Найбільші дози радіації отримали приблизно 1000 осіб, які перебували поряд з реактором у момент вибуху і ті, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії у перші дні. В ніч на 26 квітня першими вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. З пожежниками мужньо боролися працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, енергетики не залишали свої робочі місця, робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.

В район аварії вдень і вночі прибували військовослужбовці, пожежники, робітники, вчені, медики, співробітники органів внутрішніх справ. У перші дні основні зусилля були направлені на зниження радіоактивних викидів із зруйнованого реактора. Почалися роботи з його укриття. Довкола 4– блоку руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів був збудований бетонний «саркофаг» (укриття), будівництво якого завершилося в кінці листопада 1986 року.

В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн. гектарів земель, довкола Чорнобильської АЕС була створена 30 - кілометрова зона відчуження, знищені і закопані важкою технікою сотні сіл.

Із - за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалася інформація про дійсні масштаби катастрофи, і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії, в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Керівники в Москві, Києві ніяк не могли прийняти важке, але єдино вірне в тих умовах рішення – про термінову евакуацію населення. Офіційно було повідомлено, що загинуло 33 людини на пожежі та 130 чоловік – від гострої променевої хвороби. Неофіційно – понад півмільйона людей заплатили здоров’ям і життям.

Основна частина населення потерпілих районів дізналася про аварію тільки в травні. Евакуація населення почалася 1 травня. На початку евакуйовували людей в радіусі 10 км від ЧАЕС. Пізніше радіус зони відчуження розширився до 30 км. З цієї 30 – км зони були евакуйовані більше 100 тисяч людей.

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. ЇЇ наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Жодна статистика не дасть відповіді, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ліквідаторів відійшло у вічність.

На виставці в держархіві представлені матеріали, світлини, статті, документи, які розповідають про страшну ніч аварії на ЧАЕС з 25 на 26 квітня 1986 р, про те, як розгорталися події після аварії; спогади, посвідчення, світлини ліквідаторів, пожежників, що працювали над ліквідацією аварії на ЧАЕС; світлини міста енергетиків - Прип’ять у 1970 - 1986 роках та після аварії; список і світлини працівників ЧАЕС, які здійснили професійний подвиг 26 квітня 1868 року під час локалізації аварії і загинули від променевої хвороби.

В документах архівних фондів Тернопільський обком Компартії України і виконком Тернопільської обласної Ради наявна інформація про проведену роботу з створення необхідних умов для сімей, які були евакуйовані із зони Чорнобильської АЕС, плани про працевлаштування і забезпечення житлом і соціально – побутовим обслуговуванням евакуйованого населення із зони; постанови про оздоровлення в 1991 – 1992 роках населення, яке потерпіло від аварії на Чорнобильській АЕС, в оздоровчих закладах Тернопільської області».

Експонуються документи про пожежників Тернопільського батальйону воєнізованої пожежної охорони в/ч 6033. Це світлини ліквідаторів, маршрутні листи, довідки про проведені роботи пожежниками в червні 1986 року.

Представлені на виставці документи, статті, спогади будівельників, які розповідають про будівництво нашими земляками селища Тернопільське у Макарівському районі Київської області для потерпілого населення, світлини вулиць самого селища. Зацікавить відвідувачів світлина на якій зображений зведений загін працівників облміжколгоспбуду, які виконували роботи з прокладання доріг і благоустрою с. Тернопільське (зараз с. Людвинівка) Макарівського району Київської області.

Представлені світлини пам’ятників і меморіальних комплексів ліквідаторам та жертвам Чорнобильської трагедії в м. Києві, Чорнобилі, Тернополі, Чорткові, Луцьку, Москві.

Варті уваги книги Б.Андрушківа «Чорна скрижаль України», присвячена 15-й річниці Чорнобильської трагедії та Л. Ковалевської „Чорнобиль ДСП”, статті, що висвітлюють Чорнобильську трагедію в українських та діаспорських журналах і газетах.

Оксана Ковальчук, головний спеціаліст ДАТО.

(фото Ігоря Крочака)