Грузія і УНСО !

Вічна пам’ять, грузинським побратимам що загинули за Україну і українцям УНСОвцям що загинули за Грузію з підрозділу УНСО "Арго" в абхазько-грузинському конфлікті у 90-х минулого століття (а фактично в першій фазі гібридної війни Росії проти Грузії...). Про бої на Донбасі і про бій за село Шроми на Кавквзі ми будемо пам’ятати вічно ! Ми брати по зброї ! Слава Україні і Слава Грузії !

ВИ БУЛИ ПЕРШІ…

Ви були перші…

Не повернулись,

із висоти Кавказьких

гір…

За Шроми впали…

В серцях лишились,

в УНСОвських думах –

НАЗАВЖДИ…

Пройшли роки

все повернулось…

Тепер вже хлопці

навпаки…

Горить Донбас,

палають шахти…

Московські Гради,

гро́млять степи…

Грузинські браття,

до зброї стали…

Під українські

прапори…

І знову плач, вже

над горами…

У гордій Грузії

лунить…

Братерство зброї…

Воно є справжнім,

не поплямоване ніким

й нічим…

Народи наші

так побратались…

У втраті вашій,

через роки…

( Пам’яті грузинських добровольців що загинули на Донбасі і пам’яті побратимів УНСОвців з підрозділу «Арго» що полягли за Грузію, присвячується…)

Ігор Крочак, ветеран УНА-УНСО

17 березня 2016 року

Фото, грузинські добровольці що загинули в Україні, і архівні фото підрозділу «Арго» війна на Кавказі з інтернет-ресурсів.

Архівний матеріал довідково:

Як чоловіки з Тернопільщини воювали на Кавказі (відео, фото)

19:00 05.04.2013 25

Сьогодні в Тернополі відбулося представлення книги Валерія Бобровича “Щоденник сотника Устима”.
Валерій Бобрович у 1992—1993 р. брав участь у бойових діях на Кавказі як командир окремого батальйону УНСО  «Арго», воював на стороні Грузії. Сам пан Валерій з Києва і проживає у рідному місті. Він розповідає, що серед вояків на Кавказі, які боролися разом з ним, були і жителі Тернопільщини.
За словами автора, розповідь про війну, що тривала на території Грузії, він написав за два місяці. Книга написана на основі реальних подій. У ній описані події, які розвивалися в Грузії з початку 1993 року по 2001 рік.
– Три військові кампанії 1993-го року – це бої в місті Сухумі. У 1997 році наш підрозділ в складі 59 чоловік діяв в Кодорській ущелині в Сванеті і в 2000-2001 роках теж наш підрозділ проводив бойові дії в Мегрелії, на кордоні з окупованою Абхазією, –  каже Валерій Бобрович.
У розмові з журналістами він розповів, що всі діячі, персонажі у книзі мають своїх реальних героїв, щоправда дехто з них вже загинув, але більшість вояків живі. Він з гордістю підкреслює передмова до книги написана послом Грузії в Україні Григолом Катамадзе, а післямова паном Юрієм Шухевачем – сином Романа Шухевича. Це не кабінетні мемуари, а справжня хроніка війни. Книжка для тих, хто розуміє, що війна за власну свободу ніколи не закінчується.
- Частіше всього виникає питання чому українці поїхали воювати в таку далеку від України землю? Справа в тому, що якщо поцікавитися історією, пояснити це ніхто не може, але чомусь Грузія і Україна завжди вважалися братніми республіками, - каже автор книги.
Валерія Бобровича за заслуги нагородила грузинська держава орденом «Вахтанга Горгасалі» ІІІ ступеня. Нагороджені такою державною відзнакою були  30 українських вояків. Пан Валерій є почесним громадянином Грузії.
Валерій Бобрович розповідає, що книгу написав не для того, щоб його ідеалізували і вважали легендарним вояком, а для того, щоб усі знали, що воювали там звичайні українські хлопці.
Зазначимо, у 2010 році книга В. Бобровича увійшла до числа відібраних Українською службою Бі-Бі-Сі  претендентів на звання "Книга року Бі-Бі-Сі".

За матеріалом http://www.0352.ua/news/298515