Сторінки

четвер, 6 серпня 2015 р.

Чи потрібна така сільрада громаді?

(аналіз роботи сільради навколо внесення змін до генерального плану села Біла Криниця місцевим жителем, членом ГО «Ключ до процвітання»)


Все почалося з гарної ідеї – облаштування спортивних майданчиків для дорослих і дітей за футбольними воротами на території стадіону, який був нанесений на генеральний план села. При зверненні до голови сільради Гончарук Тетяни Володимирівни, вона була не проти – облаштовуйте село.


Ми самі попередньо знайшли кошти: обіцяла допомогу обласна рада, приватні фірми, дехто з жителів села. При проханні до сільради надати плани  даних ділянок для початку будівництва нас почали «водити за ніс»  – говорили, що не знають чия це земля, що вона роздана попередньою сільрадою, що ця територія стадіону буде роздана учасникам АТО, що вона перейде в землі запасу по новому генеральному плану.

Таким чином ми випадково довідались, що розробляються зміни до генерального плану, згідно якого частину стадіону планується між кимось розподілити,  а  обіцянка облаштування спортивних та дитячих майданчиків – це просто обман жителів. Після числених звернень до органів влади, громадських організацій голова сільради частково поступилася – половину забраної від стадіону території обіцяє згідно нового генерального плану віддати для спортивних майданчиків (жителі села все одно не радять вірити голові сільради). Представники районних органів влади цього не бачать – на що дають офіційну відповідь.

Сам проект генерального плану спочатку не виставлявся для обговорення, хоча оголошення в газеті про початок обговорення було надруковане. Тільки після  письмового звернення проект генерального плану був виставлений в сільраді і призначена дата громадських слухань, але оголошень про це ніде не було: ні в сільраді, ні по селу, і пояснень по новому плану в сільраді при нашому зверненні ніхто дати не міг, хоча по закону це є обов’язковим.

Під час громадських слухань виникли питання :

- Чому в план не внесли водовід з водонапірною баштою і свердловиною, які сільрада не хоче взяти в обслуговування, а люди самі не в змозі вести його обслуговування?
Відповідь була оригінальна – в плані дуже великий масштаб (інші водоводи і башти з такими ж розмірами були позначені).

Чому в план села не внесли нове кладовище, необхідність якого назріла давно?
Відповідь – місця не було.
Насправді не було бажання – за нього ж гроші не заплатять. Голова запропонувала в полях за межами села просити в районної влади землю  в такому місці, куди навіть влітку через бездоріжжя важко дістатися, а в негоду чи взимку можна доїхати тільки на тракторі.

Чому не внесли в план церкву Київького патріархату, відмовивши громаді, місця для якої достатньо в центрі села біля сільради і контори?
Пояснень було декілька. Хтось з групи підтримки голови сказав,  нащо нам друга церква в селі, якщо першу можна відібрати.
Голова сільради знайшла інші аргументи: – мовляв, церква є в сусідньому селі, хто хоче, може туди їздити, а біля сільради місця немає. (По рекомендованих будівельних  нормативах для сільради потрібно 0,1-0,15 га, сільрада ж собі виділила майже 0,40 га, тобто 0,25 га при бажанні можна було виділити церкві Київького патріархату – хоча б за її внесок у боротьбу за незалежність України та підтримку наших воїнів).

–  Скільки ділянок зможуть отримати бажаючі, в тому числі учасники АТО?
Зі слів голови ділянок планується спочатку 720, потім ще 1200, але реально, які з них вільні, хто власники – невідомо, більшість ділянок мають своїх господарів, але які і скільки – невідомо. Проводити ревізію земельних ділянок сільрада не хоче – так легше роздавати їх без відома громади.

Під час наших спілкувань з працівниками сільради і жителями відкрились цікаві деталі роботи органу місцевого самоврядування:
1.        Інформація про питання, які плануються обговорювати на сесії сільської ради, не  озвучується, ховається, хоча за законом громадяни повинні бути заздалегідь  інформовані через засоби інформації, сайт  або через оголошення про заплановані питання та рішення сільради.
2.        Взимку, а часом і влітку, вони працюють тільки до обіду через «скачки електричної напруги», а замість того, щоб добитися для села нормалізації електропостачання, просто розходяться додому. Чи повну заробітну плату вони отримують за половину робочого дня? А що було б , якби лікарі чи військові так працювали?
3.        Для опорного пункту дільничого інспектора міліції не знайшлося місце  в двоповерховій сільраді, хоча за нормативами він повинен бути забезпечений кабінетом???;
4.        При нинішньому складі сільради перестали функціонувати та були розграбовані сільські очисні споруди, що призводить до розливів каналізаційних стоків та загрози виникнення епідемій кишкових захворювань, інфекційного гепатиту в селі та інших селах нижче по течії каналізації. При попередньому голові вони були створені і працювали.
5.        В селі відсутня стабільна система вивозу сміття, що призводить до додаткового забруднення села та виникнення стихійних сміттєзвалищ.
6.        Взимку більшість доріг не чиститься від снігу і жителі повинні за свої кошти чистити дороги.
7.        При приватизації племстанції сільрада відвернулася від допомоги працівникам для отримання земельних паїв.
8.        Ділянку землі біля медпункта, де споконвіку випасалася худоба і гралися діти, віддали в аренду приватному підприємцеві на 49 років.
Можливо, в сільраді немає коштів? Неправда. Великі відрахування йшли в сільраду від єдиного податку підприємців, а за 6 місяців цього року тільки  з акцизу від продажу бензину надійшло біля 1 млн 800 тисяч гривень.

А що відбувається у сусідів? - Те ж саме.
Наприклад, в Шубкові сільрада взагалі не робить генеральний план розвитку населених пунктів, каналізаційні стоки течуть прямо по селі в річку Горинь, пасовища для худоби в деяких селах відсутні,  а від допомоги людям для отримання приватизаційних сертифікатів і земельних паїв працівники сільради відсторонилась.

В Корнині сільрада продала дитячий садок ще більше 10 років, з 2012-го року замовила проектну документацію на дитячий садок, за що більшість грошей заплатила, але зупинила його створення, і, тільки після втручання громадської організації, поновила процес його створення; на наступний день після отримання генерального плану за один ранок, до 9-ї години розділила всі ділянки в селі, в основному між родичами своїх працівників, після чого голова під тиском громадськості  склала повноваження і виїхала з села в інше місце проживання.; не забезпечила використання біля 100 тис. грн. в 2014 р. на ремонт доріг, які повернулися назад до бюджету області; відмовила інвестору, який хотів збудувати новий корпус школи за 8 млн. грн., але просив оплатити проектну документацію на  400 тис. грн.

Після аналізу цих фактів виходить, що такий орган самоврядування як сільрада не просто не виконує свої функції, а стає на перешкоді в реалізації багатьох потреб громадян.

Громадяни не можуть :
         вільно і вчасно отримувати інформацію про діяльність органу самоврядування і впливати на зміни в своєму населеному пункті,
         отримувати адмістративні послуги на протязі робочого дня,
         можливість мати чисту воду і чисте здорове довкілля, 
         займатися спортом дітям і дорослим,
         ходити в церкву в своє село, а не створювати конфлікти в церкві іншої конфесії, 
         ховати і відвідувати могили похованих,
         отримувати ділянки землі для городництва, садівництва, будівництва. 


Для кого тоді працює сільрада та кому вигідна така її робота?

 Для відповіді на ці та інші питання до огранів місцевого самоврядування та для можливості послухати іншу сторону наша громадська організація буде ініціювати круглий стіл при Рівненській райдержадміністрації та запрошувати всі зацікавлені сторони.                                                        

Корчак І.Я
(голова громадської ради при
Рівненській райдержадміністрації)

1 коментар:

  1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає територіальній громаді право участі у процесі прийняття рішень на місцевому рівні та формуванні місцевої політики. Білоцерківська сільрада не просто не виконує свої функції, а стає на перешкоді в реалізації багатьох потреб громадян. Громада визначила проекти розвитку сільської громади, зібрала кошти на їх реалізацію, а сільська рада, яка представляє територіальну громаду та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, тишком-нишком починає проводити свої інтереси. Для кого тоді працює сільрада та кому вигідна така її робота?

    ВідповістиВидалити