Зустріч загиблого героя танкіста з Тернопілля

                                        

Сьогодні 10 жовтня 2014 року Підволочиська земля Тернопілля зустрічала свого чергового героя,  що загинув ще у вівторок під Дебальцево.

Пунда Віктор проживав у селі Іванівка, був активним учасником Майдану, за словами голови Підволочиської РДА Руслана Белошицького і голови районної ради депутатів Петра Копчака, і взагалі чуйною і доброю людиною причому вже у літах.

Вікторові Пунді було близько 50-ти років, у молоді роки в ЗС колишнього СРСР служив у Чехословачині у бронетанкових військах. Військова спеціальність механік-водій танків. Напевне він добре знав і Т-72 і Т-64, а це основні танки зараз на театрі бойових дій на Донбасі. Колись у передових танкових підрозділах, а ті що дислокувались у колишніх країнах Варшавського договору були саме такими, наїзд годин у механіків-водіїв бронетанкових зʹєднань СРСР був солідний. Цей фактор військового професіоналізму і щира козацька вдача та душа патріота зробили його добровольцем 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Бригада славна, колись була дивізією, я мав честь побувати у її розвідбаті  що тоді дислокувався у місті Берегово на Закарпатті ще наприкінці 1988 року. Традиції підготовки спеціалістів тоді були високими.

 Віктор Пунда міг і не рушати у зону АТО адже був сержантом інструктором механіків-водіїв і міг залишитись на одному з полігонів Західного оперативного командування ЗС України. Та мені гадається що як у давні часи козацької звитяги старші січовики не могли сидіти у плавнях, коли їхні молодші братчики боронили рідну землю, так і пан Віктор вважав що прислужиться молодшим воїнам своєю порадою саме там на фронті біля їх могутніх кількадесяти тонних «сталевих коней» танків. Родина, мати, дружина, до останнього моменту не знали що він уже на фронті , а все гадали що він десь на полігоні у Західній Україні. І ось у вівторок під Дебальцево їх накрило артвогнем реактивної артилерії. Наш земляк загинув. Завтра у селі Іванівка Підволочиського району Тернопільської області його будуть проводжати у останню путь, прийдімо вшанувати Воїна, а сьогодні він прибув під Українським прапором у солдатській домовині до свого села…

Ігор Крочак, військовий історик (фото автора)