Сторінки

понеділок, 4 серпня 2014 р.

До річниці початку Першої світової війни


                                      

1 серпня 2014 року в державному архіві Тернопільської області відкрилася виставка приурочена до 100-ї річниці з початку Першої світової війни. Відкрив виставку директор архіву, кандидат історичних наук Юрій Гумен. На відкритті виступили : керівник апарату Тернопільської ОДА - Марія Чашка, головний спеціаліст ДАТО Андрій Цаль (автор виставки), головний спеціаліст ДАТО Ігор Крочак, кандидат історичних наук, краєзнавець Петро Гуцал, доктор історичних наук, декан історичного факультету ТНПУ ім. В.Гнатюка Микола Бармак, директор Бродівського музею, краєзнавець Василь Стрільчук. Фото Крочака Ігоря




ВІЙНА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ…
(100 років з початку Першої Світової Війни)
Перша світова війна ознаменувала кінець старого світового порядку, що склався після наполеонівських війн, знищила імперії та створила нові національні держави.
На межі ХІХ – ХХ століть утворилися два блоки за спільним інтересом, які мали на меті перекроїти карту світу, більше захопити чужих територій, поневолити економіки інших народів та взяти під контроль світовий ринок: Троїстий союз, до якого входили Німеччина, Австро-Угорщина й Італія, а також Антанта, у складі якої були Англія, Франція та Росія. Перша світова війна тривала понад чотири роки (з 1 серпня 1914-го по 1 листопада 1918 року). У ній брало участь 38 держав, на її полях воювало понад 70 мільйонів осіб, з яких 10 мільйонів було вбито і 20 мільйонів покалічено.
Приводом до війни стало вбивство спадкоємця австро-угорського престолу Франца-Фердинанда (28 червня 1914 року). У результаті Австро-Угорська імперія оголошує війну Сербії. У відповідь на це Росія розпочинає мобілізацію. Німеччина представила ультиматум: якщо Росія не припинить мобілізацію протягом 12 годин, то німці також розпочнуть мобілізацію. Царський уряд відмовився, і 1 серпня 1914 року Німеччина оголошує війну Росії, а вже 3 серпня – Франції та Бельгії, 4 серпня Великобританія оголошує війну Німеччині, таким чином розпочалася велика війна – Перша світова…
До великих битв 1914 року можна віднести битву на Марні (Західний фронт), що розпочалася 5 вересня 1914 року. У ній взяли участь шість англо-французьких і п’ять німецьких дивізій – загалом близько 2 мільйонів осіб. У ній німці зазнали поразки. В результаті кампаній 1914 року жодна із сторін не домоглася особливих успіхів.
У 1915 році розпочинається позиційна, окопна війна. Утворилися нові фронти у Месопотамії, Закавказзі, Сирії та Дарданелах. Центр ваги воєнних дій перемістився на Східний фронт. В результаті проведених операцій улітку 1915 року німецьким військам вдалося змусити росіян відступити з території Галичини, Польщу та частину Латвії і Білорусії. Знекровлені армії супротивників у жовтні перейшли до оборони по всій лінії фронту. Німеччина була змушена воювати на два фронти. Навесні 1915 року німецькі війська вперше застосували за Західному фронті під Іпром хімічну зброю. В результаті загинуло 15 тисяч осіб. Після цього отруйні гази стали використовувати обидві сторони.



У кампанії 1916 року німці сконцентрували основні сили на заході. Для удару було обрано вузьку ділянку фронту під Верденом. Бойові дії розпочалися 21 лютого і тривали аж до грудня. Операція отримала назву „Верденська м’ясорубка”, і у ній з обох сторін загинуло близько 1 мільйона осіб. У ході бойових дій російськими військам на Південно-Західному фронті під командуванням Брусилова вдалося здійснити прорив айстро-німецьких військ на 80 – 120 кілометрів. У 1916 році Троїстий союз поніс величезних втрат. Війна помітно вдарила по збіднілому народові в усій Європі та світі, а особливо у Росії, де війна розкрила корупцію правлячої верхівки. США, що виступила на боці Антанти, значно посилила її економічну та військову міць. У 1917 році Німеччина розпочинає оборону по всіх фронтах і зосереджує увагу на веденні необмеженої підводної війни.
27 липня 1917 року в Росії відбулася революція. До влади прийшов Тимчасовий Уряд, що продовжив військові дії. Наступ розпочався 16 червня у напрямку Львова, але згодом російські війська зустріли сильний опір і були змушені відступити. Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 року Росія фактично вийшла з війни . 2 грудня у Брест-Литовську було підписано угоду про перемир’я, а пізніше про мир. У наслідок підписаного миру Росія втратила близько 1 мільйона квадратних кілометрів територій (Україну, Фінляндію, частина російських територій перейшли до Туреччини). У 1918 році Німеччина та її союзники повністю виснажили свої сили. 11 листопада німці капітулювали. На станції Ретонд у Комп’єнському лісі (територія Франції) німецька делегація підписала перемир’я. Війна спустошила всі країни: залишила після себе руїни, збіднілі народи, поламані економіки та понівечених людей…
З нагоди 100 річчя початку Першої Світової Війни працівниками державного архіву тернопільської області підготовлена документальна виставка під назвою „ВІЙНА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ…”. Вона складається з кількох розділів, у яких представленні документальні джерела, що висвітлюють події, які відбувалися з 1914 по 1918 рік на території Тернопільскої області та за її межами.

У першому розділі представленні матеріали з фонду Канцелярія Тернопільського губернатора, м. Тернопіль. Серед них особливої уваги заслуговують: оголошення про загальну мобілізацію в Заліщицькому повіті, 22 серпня 1914 року; обов’язкова постанова тернопільського губернатора, дійсного статського радника Чарторижського про збереження громадського порядку в населених пунктах, датована 26 серпня 1914 року. Про створення Легіону Українських січових стрільців та їх діяльність розповідають такі документи, як: Звернення Української Головної Ради до українського народу про об’єднання всіх існуючих стрілецьких організацій в одну спільну військову організацію „Українські січові стрільці”, 06 серпня 1914 року, звернення Української Головної Ради до українського народу з приводу початку воєнних дій між Австро-Угорською та Російською імперіями, 03 серпня 1914 року та ін.
         Окремим розділом експозиції представленні обов’язкові постанова воєнного генерал-губернатора Галичини, тернопільського губернатора, дійсного статського радника Чарторижського, командуючого 7-ою армією генерал-адютанта Щербакова, у яких містяться відомості про соціально-економічне становиче краю, стан армій, постачання, культурну та національну політику по відношенню до місцевого населення.
         До третього розділу виставки увійшли матеріали, що розповідають про завдані збитки у наслідок воєнних дій установам та організаціям, церквам та монастирям, а також звичайним мешканцям Галичини. Відвідувачів зацікавлять такі документи, як: лист помічника начальника Скалатського повіту Підволочиському етапному коменданту з приводу зняття церковних і костельних дзвонів на потреби армії, 1915 рік, карта воєнних руйнування на території Польщі (в тому числі Східної Галичини) в період з 1914 по 1920 роки та ін.

Про людські втрати, поранених солдатів та місця захоронення полеглих в бою розповідає 4 розділ експозиції. Сюди увійшли: розпорядження тернопільського повітового старости про збір коштів і одягу для військовополонених, список захоронених солдатів в 1915 – 1917 роках на території гміни Мишковичі Тернопільського повіту, відомості про військові поховання на території гміни Великий Ходачків Тернопільського повіту, розпорядження Тернопільського повітового комісаріату про реєстрацію інвалідів Першої Світової Війни для одержання пенсій та їх списки, списки інвалідів Першої світової по повітах (Бережанський та Бучацький повіти), списки інвалідів, що проживали по повітах Тернопільського воєводства, книжка Pensions invaliden, Відень, 1915 року (про пенсійне забезпечення інвалідів Першої Світової Війни).
         Завершує експозицію розділ, що дає змогу ознайомитися з документтальними матеріалами та книгами з бібліотечногофонду архіву, які розповідають про українських вояків, котрі перебувати у таборі для військовополонених – Телергоф, а також листівками виданими у Канаді під назвою „З кривавих днів Східної Галичини”.

Головний спеціаліст
відділу інформації та
використання документів                                       Андрій  Цаль

фото Крочака Ігоря




Немає коментарів:

Дописати коментар