Процеси за злочини на Майдані мають бути публічними

Лише адекватне покарання винних у вбивствах активістів Майдану стане запорукою створення правової держави, наголошують експерти. Правозахисники додають: для цього в Україні є всі умови.

Одна лише Львівщина втратила унаслідок кровопролиттів на Майдані 15 людських життів

Вже третій день Львів у жалобі. У суботу й неділю (22-23 лютого) ховають тринадцятеро вбитих львівських активістів Майдану. Напередодні тіла привезли зі столиці безпосередньо на центральну площу міста, де їх очікували тисячі львів’ян. Зі словами на вустах: "Герої не вмирають!" люди прощалися із земляками, що віддали своє життя за майбутнє країни.

Від початку протистоянь на столичному Майдані Львівщина втратила найбільше активістів - загинули15 мешканців області. Організацію похорон і витрати взяли на себе міська та обласна влади. Наймолодшому серед убитих було 22 роки.

Час уже втрачено?

Кривава ніч на Майдані

Аби винні таки понесли адекватні покарання за свої злочини, вбивства активістів, діяти треба негайно, зауважив в коментарі DW правозахисник Дмитро Гудима. Багато з тих, хто віддавав накази про вбивства чи робив сепаратистські заяви, вже втекли за кордон, аби уникнути суду, пояснює правозахисник. "Оперативність нині є важливою у розслідуваннях злочинів, - каже Гудима. - Арешти мають відбуватися вже сьогодні, аби здійснилося правосуддя. Небезпека у тому, що час вже втрачено, і чимало винних зуміли втекти."

Правозахисник переконаний, що в Україні є всі можливості для покарання причетних до вбивств активістів, і не потрібно залучати жодних міжнародних інституцій. "Головне – політична воля, а вона вже є. Упевнений, що є списки членів підрозділів, що несли службу на Грушевського, а через них можна вийти на керівників спецпідрозділів", - каже Дмитро Гудима.

Відкриті процеси відновлять довіру

Чорний четвер 20 лютого: активісти виносять з Майдану поранених

Робота з особовим складом виконавців, працівників спецпідрозділів,є однією з головних складових розслідування, вважає юрист. На його думку, рядові виконавці не покриватимуть злочини свого керівництва, якщо їх належно допитати. "Вони ж хочуть жити і працювати в Україні, то їм достатньо визнати, що злочини, які вони чинили, були з примусу, під загрозою розправи з рідними", - зауважує Гудима.

І не менш важливий аспект: судові процеси мають бути відкритими і обов’язково в Україні, зазначає юрист. Це відновить довіру людей до судочинства і міліції. "Це свого роду нагода для української судової системи виявити свою ефективність", - додав Гудима. Потреби у міжнародних трибуналах він не бачить. Бо злочини, які відбулися, приміром, в Югославії та Україні – не порівнювані, так само, як не можна порівнювати диктаторські режими Януковича та Хусейна, пояснив він.

Доказів достатньо

Докази кривавої вакханалії 20 лютого

В українців є достатньо доказової бази: відео, свідчення, документи, аби злочини проти майданівців були розслідувані, а винних покарано, каже в інтерв’ю DW юрист Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

"У нас є досить компетентних криміналістів, які зможуть фахово розслідувати злочини проти людяності. Гадаю, для початку слід негайно затримати екс-міністра МВС Захарченка та керівників підрозділів "Беркут", а фактажу очевидності скоєння ними злочинів є достатньо", - зауважує Діденко. Він також переконаний, що за якістю розслідування має спостерігати громадськість та журналісти.

Гаазький трибунал не на часі?

Згарище документів перед управлінням МВС Львівщини: майданівці знищують сфабриковані справи

Щодо міжнародних процесів, як то Гаазький трибунал, то цей шлях потребує певних юридичних процедур. Для початку, каже правник, український парламент має ратифікувати Римський статут і визначити процедуру подання скарги. Лише після цього, можна звертатися до трибуналу з вимогою засудити злочини.

Утім, важливо, наголошують експерти, щоб судові процеси над владними чиновниками таки відбулися в межах України. Лише адекватне покарання винних у вбивствах активістів Майдану стане запорукою створення правової держави, каже експерт Андрій Діденко.

Джерело